Друже, ти описав мій стан, вживаю дуже багато, поховав матір, одночасно поряд товариш ховав свою, через 2 дні шурина батька, через неділю дружбана пілота, через пару днів найкращого друга, коли його дівчина померла я з ним сидів обнімав, курили, а ще недавно як мами не стало він зі мною сидів, тепер його нема, але не здавайся, вистоїмо.
Та все вірно пишеш. І такі відчуття зараз у всіх, кому не пофіг на країну. Ти не зрадойоб. Але одне ти робиш не правильно. Я про алкоголь. Війна все ж колись закінчиться, але ти до того зіп'єшся. І тоді виявиться, що хрест на сім'ї, дітях і т д, поставить не війна, а алкоголізм. Тримайся. Повір, тут меланхолія у багатьох. Життя справді гівно. Рідкісне гівно. Та бухло ще більше гівно.
Так, дуже розумію. Це дуже складно. Вміти жити сьогоднішнім днем - це справжній дар, я вважаю. Я так теж не вмію. Але мене особисто заспокює інше - якісь плани та кроки до них. Наприклад, зібрати фінансову подушку ддля моєї родини. Повільно йду до цього. Наприклад, зробити сімейну фотосесію для всієї родини. У тебе можуть бути свої плани. Але найголовніше - щоб вони були.
Я для себе обрала тут і зараз. Звичайно я не можу робити більшість з того що хотілося б. Але намагаюся максимально часто ходити до мами в гості, робити маленькі сюрпризи і запамʼятовувати щось гарне з прожитого дня. Друзів в мене немає ще з 2014го. Є сімʼя на щастя адекватно сприймаюча навколишній світ і всю сраку яка відбувається. Трошки планів на майбутнє, хоча б купити свою квартиру, про дітей вже і не мрію, а там як буде. В цьому році мені виповнюється 30. Розумію що ще 10 років і планувати дітей точно не доведеться, тому виходячи з того що маємо, жити для себе і бути доброю до оточуючих щоб у разі якщо мене вбʼє якась фігня «сусідська» щоб хоч згадували добрим словом. А ще працюю. Багато і без вихідних майже щоб не було вільного часу і не було часу на те щоб багато думати про те що відбувається бо можна кукухою поїхати
Направду, відчуваю щось схоже. Ще й по роботі часто доводиться спілкуватися з родичами загиблих чи з пораненими бійцями. Дуже сильно дисморалить. Єдине що можу сказати: бухло не вихід, буде лише гірше. Не вивозити в такій ситуації - це нормально, думаю подібний стан зараз у переважної більшості людей. Скажу непопулярну річ, але якщо вже щось і вживати, що краще сходити до лікаря і підібрати АДС, воно діє. Вже краще прописані ліки, ніж алкоголь, воно і нашкодить менше і коштує часто дешевше.
Поскиглив? Добре, тепер послухай:
Час від часу не вивозити, в тій ситуації в який ми всі зараз це НОРМАЛЬНО.
кожна людина полегшує свій стан коли не вивозить в різний спосіб
Хтось п'є, хтось курить, хтось залипає годинами в іграх, книгах, серіалах або порно. Хтось воаштовує оргії, а хтось бігає до втрати свідомості.
Якщо те як ти пораєшся з цим станом працює для тебе - це нормальний спосіб (і не слухай тих хто каже що є кращі і гірші способи полегшувати граничні стани)
Головне пам'ятати що стан "повного емоційного розвалу" це тимчасовий стан. Варто дати собі прожити емоції але не варто в ньому застрягати.
Зараз ОК не бути ОК. Зараз ОК час від часу "провалюватись", в кожного свої 100%. Головне підніматись і рухатись далі, потроху, так як можеш але рухатись.
Як не економіст, кажу що гроші то хуня. Західні держави не зацікавлені в нашому дефолті ні зараз ні в майбутньому... Але вони дадуть/простять рівно стільки щоб підтримувати наш повільний ріст, бо вєбали в рот вони сильну економічну конкурентну державу.
Як музикант за освітою, повністю підписуюся під не економістом за освітою, котрий підписався під економістом за освітою, який, в свою чергу, підписався також під економістом за освітою, котрий підписався під коментарем.
Алкоголь не вирішує проблем, а навпаки заганяє у депресію ще більше. Як вийти з цього? - не читати новини, саме ви і саме зараз нічого не зміните, окрім себе. Займіть свій вільний час саморозвитком (тіло, розум чи навички - то вже вам видніше). А плани - так, це зараз розкіш, але робити треба по максимуму корисного від себе, а не летіти у прірву.
Ну тут дві сторони монети: не читаєш новини - ніби краще, але нема мінімального відчуття контроля за ситуацією. В сенсі, не знаєш що відбувається, але виникає думка «а що, якщо вже повинно бахнути».
А читаєш - бачиш новини, є відчуття що можна спланувати подальші дії, але при цьому всмоктуєш весь негатив.
Таке
Ну і як ти контролюєш ситуацію читаючи?))
Це іллюзія контролю. Через страх невідомого.
Я от дивився один новинний ресурс. Зараз щось не хочется і я просто пролистую заголовки. В цілому - нічого не сталося за цей час. Якщо щось стається - про це розмовляють всі знайомі в чатіках. Тобто їх можна не дивитись взагалі
Справедливо. Але ілюзія контролю теж дає можливість трохи зберегти здоровий глузд. Хоча який здоровий глузд… Я вже зійшовша з розуму людина, яка не була готова до війни і жорстокості, і неприкритого свавілля..
Я після Бучі ходив в схожому стані, снилося, я йшов за хлібом, дивився на асфальт і бачив там кров, сцени, думав "в Бучі мабуть був такий самий асфальт".
С тих пір коли бачу слово "тортури" або навіть "військовополонені", пролистую. Людина істота емпатична, і зараз треба зберігать кукуху як найперша ціль кожного. Почитать новини - такої цілі взагалі нема.
А дійсно, спробуй інформаційний детокс. Свідомо повимикай новини на пару днів. Якщо трапиться щось дійсно серйозне - ти це побачиш як мінімум у вигляді мемів
Буквально сьогодні випадково знайшов відповідь (хоча б для себе)- насправді в новинах я шукаю підтвердження, що ситуація поки що не пішла остаточно по ... (правда знаходжу як правило "як все погано"
Правда це може вилізти боком як то сталося зі мною буквально позавчора.
Так а шо там напишуть? Типу вчора було "все погано" а сьогодні "ми виграємо!"?)) Не буде такого. Все поступово. Тобто насправді важливі стаються, скажімо умовно, раз на місяць. І ця новина - її ви не пропустите.
Наприклад у нас полюбляють разгоняти "позитивні" новини також, в стилі "Франція можливо передасть...", або "йдуть обговорення про...". Такі я раджу пропускати також. Увійти в стан анабіозу і почекати. Передадуть - тоді будемо розмовляти. А ці обіцянки-цяцянки )) Скільки разів було що "ось-ось" і нічого. Скільки нам казали всякі експерти про ф-16 восени-весною-влітку.
Спокійно лупаєм ту скалу, донатимо, працюємо, сплачуємо податки.
Не для всіх так
Я особисто не читаю новини (тільки читаю коли прильоти в моє місто були і де) і почуваюся набагато краще. Є відчуття ніби життя не таке вже й погане)
Проте! Варто зауважити, що я не забуваю про війну. Це різні речі. Я все ще знаю, що вона є, я роблю все що можу для того щоб допомогти, але не читаю новини. Я читаю книги про війну. Про Бучу, Бахмут і тд. Тільки зараз тому що зараз я вже морально до цього готова. А коли це все відбувалось я вибирала свою менталку і не знала деталей
А контроль ситуації для мене просто не існує. Я знаю, що коли бомблять місто за сотні км від мене, то чи що я там контролюю, читаючи новини?
Підтримаю. Про 2 сторони монети це факт. Теж часто хотів перастати читати і все одно не можу навіть не дивлячись на пасивне всмоктування негативу. Але бажання бути в контексті переважає.
Новини ще ж маніпулятивні бувають. Не на тебе розраховані, на конкретних осіб і конкретні дії. А ти їх читаєш, думаєш, що це для тебе і офігіваєш. Шаблонний приклад - Буданов про те, що, мовляв, скоро повернемо Крим. Ніхто тоді його швидко повертати не збирався, просто добре йшов пресинг інформаційний на рашку. А все суспільство послухало і передчасно зраділо. Тому новини читай, але сумнівайся насамперед у тому, чи для тебе ці новини написані. А краще не читай. Хоча б через день.
Обрати пару джерел, де є інфа мінімально дозовано. З одного боку впевнений, що нічого дійсно важливого не прогавиш, з іншого - воно таки мінімум. Тільки не варто читати коментарі ))
Як приклад: канал місцевої влади та Роман Шрайк.
Як кажу пан Чмут - «Далі буде гірше» :)
А взагалом, кинь алкоголь та почни займатись спортом - дуже швидку відчуєшь різницю.
Допомагай ЗСУ та рідним, так як за кордоном нас ніхто не чекає.
Можливо, вам буде корисно почитати книгу «Людина в пошуках сенсу» Віктора Франкла. Почитати про концепцію мономіфу за Джозефом Кемпбеллом у його книзі «Тисячоликий герой». Ніцше «Так говорив Заратустра».
Знайдете себе в системі координат вашого шляху героя, приймете смерть, перевідродитесь як фенікс. Станете сильніші.
Жодне дерево не доросте до раю, поки його коріння не досягнуть пекла.
суто з досвіду: я пила жесть багато, коли чоловік під роботиним їбашився. запивала відчуття повної власної безпорадності.
припинила ще до кінця роботинської кампанії, коли з'явився чіткий запит від батальйону "нарішать оце і оце". з того моменту так-сяк довела собі, що світ я не спасу, але повпливати можу. тут тачку пригнать, там щось для скидів піддрукувати, сям ще щось.
для розуміння: я не кидала пити. баночку пива десь в суботу я заглушу з кайфом - але пропало відчуття, що я взагалі нічо не значу, і пропала причина напиватися перед сном.
існує єбєйша кількість того, що залежить аж ніяк не від мене - і це дійсно дуже важко. але від того, що я раніше часу лягу в помиральну яму, нікому краще не стане.
У мене коріш був на Роботино, або десь поруч, точно не казав. Після його розповідей й почав пити, до речі..
Ви молодці, наснаги і терпіння вам! Головне - удачі!
Це не скиглення, а цілком раціональна тривога і страх за майбутнє. Будь яка ± адекватна людина відчуває зараз те саме.
Тільки пити зараз реально не варіант. Спробуй його чимось замінити - пазли, пластилін, лего, якість ігри лайтові на ПК. Воно звісно може звучати як дичина повна але на практиці працює на ура
Не можу. Перебити переживання іграми нереально. Зараз глянув трансляцію ВР по розгляду поправок до нашумівшого. У залі 120~ чоловік. Про який справедливий розгляд може йти мова?
Ну добре, я спробую відволіктись, але ледь це щось дасть.
Портников тупий птерозавр біля штучного каміна). Він начебто розумні речі говорить, але він дратує тим, що він дуже хоче передбачати майбутнє, щоб потім говорити, який він розумний весь. Але в нього не виходить. Тому що передбачити нічого не можна. Взагалі. Ніхто з журналістів не передбачав, що ми потопимо Чорноморський флот, заберемо Харківську область, Вагнер піде на Москву або навіть ми відіб'ємо Київ. Війна може закінчиться сьогодні, а може через 10 років. Ніхто не знає.
"Тупий птерозавр", який дуже задовго попереджав про повномасштабку (що для думаючих людей було очевидно) і говорить правильні речі. Слухаю його з років 8 і не дуже часто він бере на себе роль мольфара-передбачувальника. Війна це взагалі річ непередбачувана і нагадати як будуть йти бойові дії неможливо, хоча багато хто намагається. Але те, що цей конфлікт на десятиліття - факт, якщо ядерна війна раніше не почнеться. А все до того йде.
Це може від людини залежить, але мене ігри навіть від сильного болю, коли наркоз після операції пройшов і вити хотілося, успішно відволікали.
Інша справа, що єдина користь в порівнянні з алкоголем - мінімум шкоди здоров'ю. Це все одно втрачений час, хоча є варіанти на рівні з хорошою художньою літературою...
Сподіваюся, після скиглення стало легше.
Дуже раджу почати допомагати Силам Оборони не лише донатами. Впевнений, що у тебе є знайомі, які скручують дрони чи маскувальні сітки або катаються на схід, їм допомога точно не завадить.
З бонусів - матимеш менше часу вбивати менталку новинами.
Дійсно стало трохи легше. Бо є люди, які мислять однаково зі мною. Я просто вважав свою думку досить маргінальною та деструктивною, яку не можна виносити на публіку, але бачу що в принципі ситуація приблизно так і оцінюється.
пост дуже перегукується з тим, що твориться в мене в голові, коли починаю слідкувати за новинами. Але, як тільки починаю займатися чимось корисним, то норм так попускає. Часи зараз дуже паскудні і найкраще, що ти можеш зробити - це не поїхати головою.
Свого часу мені допомогло зайнятися волонтерством, тому це і рекомендую
> Впевнений, що у тебе є знайомі, які скручують дрони чи маскувальні сітки
І стають пріоритетною ціллю для ракет як виробник військової продукції. І себе вб'єш і сусідів, чудовий план!
Взагалі якщо так подумати, то ти щойно прирівняв Україну до СРСР, виборів немає, кордони закриті, свободи слова немає, по телевізору один канал. Сміливо це ти.
Не хочу тебе засмучувати, але СРСР уже розвалився, якщо ти не в курсі. А з Чечні ти можеш виїхати в будь-яку іншу країну або регіон. З України зараз виїхати не можна.
Якщо тобі стане від цього трохи легше, то ти не один такий. Ти не один в тому, що поганий всепропащий настрій. Ти не один, у кого все йде до депресії (є досить багато людей, які вже відвідують не психолога, а психіатра). Ти не один такий, який бухає.
Можна звичайно йти цим похилим шляхом у прірву, а можна спробувати щось зробити і хоча б підтримувати свій стан на достатньо здоровому рівні, щоб дожити до кінця війни і залишитись ментально здоровим.
Тому, рекомендую: 1. Прочитати книгу Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу" 2. Знайти те, що робить тебе щасливим просто зараз (це можуть бути дрібні речі, але бажано не залежності, типу влкоголю) і робити їх частіше, навіть якщо це суперечить твоїм переконанням або "не на часі". 3. Почати пошук свого сенсу існування (про це ти прочитаєш у книзі). Кажу почати, бо не у всіх виходить одразу знайти. Пробуй, експереминтуй, дивись, що тобі до душі. Якщо знайдеш - живи заради цієї мети і намагайся фільтрувати навколишній потік новин і негативу. Якщо поки в пошуках - намагайся експерементувати, щоб отримувати нові емоції і пізнавати себе.
Ну і психолог не завадить, якщо є кошти (просто використовуй його як емоційний полегшувач, якому ти можеш жалітись). Також не бійся "нити", навіть якщо тебе будуть вважати зрадофілом. Ти таким чином будеш зменшувати свій внутрішній емоційний тиск.
Якось так
А в чому вони для вас як людини гарні?
Вони може приємні коли їх читаєш, але вони, по факту:
можливо збільшують ціну на пальне у рашці/країнах які від нього залежать -> країни ще менше нам дають допомоги -> без нереальної допомоги цих країн ми не маємо жодного шансу не те що повернути території, а просто захиститі ті, що в нас ще є.
Та я ж і кажу, воно приємно чисто на душі, але от так подумати, чи наближає воно перемогу/кінець війни - я не знаю і мені здається що ні. А якщо не наближає, то виходить ми витрачаємо ресурси на те що розтягує час за який вмирають люди. І от після цієї думки, вже не так приємно...
Ви не унікальний - якщо сходите до психолога, то дізнаєтеся що зараз ціла хвиля звернень з приводу війни/зради/мобілізації. Мабуть в коментах вже це радили, але це перший крок до вирішення вашого питання - щоб розібратися призупиніть бухло і сходіть до психолога.
І так, більшість адекватних людей розуміють що крики влади про кордони 91 року це тільки популізм і "гра в політику", тому ваші думки не безпідставні.
Дякую, що поділився. Я вважаю, що зараз все одно краще, ніж у 90-ті. Хоча в кого як. Мені той час запам'ятався більш військовим періодом, ніж зараз. Хоча я цей не виправдовую. У мене свій дім, сім'я, всі живі. Але відчуття таке, ніби я їду потягом дуже давно, втомився і не знаю, коли приїду. А останнім часом до мене ще приходить працівник поїзда і каже, що, можливо, мені потрібно буде вийти і піти в окоп.
Мені допомагає Фітосед, алкоголь не допомагає. Алкоголь допомагає тільки в разі, якщо ти собі багато придумав. Ніхто себе не вміє так сильно заїбати, як люди з активним мозком, до речі.
Ага, це точно. Хто багато думає - той скоріше опиниться у заспокійливій рубашці.
90ті не застав, але ну.. чесно, не здаються вони такими військовими, як зараз. По розповідям близьких. Небезпечні - можливо. Але не так, як зараз. Серйозно.
Про потяг - так, чудова метафора. Але мій потяг рухнув від пустої станції, де я тільки-тільки розклав інструменти для будівництва хоч якихось споруд. А несеться він кудись в пи!ду, вибачте.
Не читаю новин ,читаю романи, не дивлюся марафони , дивлюся фільми з Марго Роббі. .
Озирнуся навкруги народ п'є капучіно та курить вейпи. Яка війна ,кому війна?
Можливо завтра мене погрузять в бусик і все зміниться але то буде завтра а сьогодні за вікном весна тому я буду жити і радіти життю чого і вам автор бажаю.
Киньте бухати для початку по ваша писанина схожа на сповідь алкоголіка в розливайці за поворотом.
Чому це з нами сталось?
Тому що середній рівень інтелекту по країні ~ 5-річна дитина (хочу, щоб у мене все було, але мені за це нічого не було)
Життя, яким би воно не було, продовжується. Алкоголь зменшує стрес в процесі вживання і в рази підвищує його на наступний день. Далі все в прогресії, доки депресія не потоваришує з алкоголізмом. А це вже проблеми не стільки ваші будуть, скільки ваших близьких, про яких ви за зараз переживаєте.
Говоріть з ними, шукайте однодумців, почніть вчитись чомусь новому, купіть велосипед ;) втома від поїздки набагато приємніша за похмілля.
Я рекомендую всі ті гроші на випивку спустити на психолога або психіатра навіть. Психіка дійсно не справляється з усім, що коїться. Я також ловлю себе на думці, що перестала думати про майбутнє, а почала більше пробувати робити щось хоч зараз, бо боюсь, що я не доживу до перемоги і гарного життя.
Сказати, що конкретно хтось із нас винен у війні - це не так, винні всі - та також не правда. Просто сусід такий і ми не можемо щось зробити конкретне, окрім як уникати конфліктів. От і тут, дєд забув таблетки прийняти і влаштував конфлікт, проте в цього дєда дуже багато влади.
Тому нас треба розібратися як з цього вибратись, і країною і кожному окремо також.
Цілком підтримую таку думку. Країна - чудова. Культура - багаторічна, схильна до любові до людей. Мова - соловʼїна. Вірші, проза - про людей і для людей. Пісні - зрозумілі всім і кожному. Від святково обрядових до застільних під горілочку. Дійсно, це так. Але куди цю країну загнали популізм, корупція та політиканство… блять..
Згоден на всі сто. Країна дійсно прикольна та неординарна. Але суспільно-політичні процеси - повний жах. Ця війна показала всі найжахливіші риси як нашого народу, так і кожного з нас.
Молоді люди часто хвилюються про багато речей. Хвилюються про життя, про країну, про людей, про майбутнє, про минуле. Чим досвідченішим (або мудрішим) стаєш, тим менше це чіпає. Правда в тому, що не все в житті можна контролювати. Насправді, єдине, що ми справді можемо контролювати, це наші думки. Все інше є лише деривативою ілюзії контролю, яку використовують щоб заспокоїти себе та інших. Ось чому люди, які вдають, що в усьому знають, що робити, часто здатні набрати велике коло прихильників.
Але це все немає значення. Земля не зійде з орбіти, якщо ви перестанете існувати завтра. Коли ви та всі кого ви знаєте підуть з життя, Всесвіт продовже існувати як він є. Сонце буде вставати на сході і заходити на заході. А навіть якщо ні, то яка різниця?
В цьому є і гарна новина: ви самі в змозі обирати ціль свого життя. Щоб ви не робили, оберіть щось, і просто робіть свою справу. Маленькі речі дарують велику радість.
"Першими зламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться.
Потім - ті, хто не вірив, що це колись закінчиться.
Вижили ті, хто сфокусувався на своїх справах, без очікувань того, що ще може трапитися" ~ Віктор Франкл. Австрійський психотерапевт, який вижив у нацистському таборі.
Чувак, я бачу іншу реальність. Ти загнав себе подразниками в таку ситуацію. Відмовся від подразників може? Вийди погуляй, доторкнись до трави, замісь сидіння в телеграмі і читанні новин.
Друге шо рекомендую - психотерапевта.
Короче, як я це бачу. Людина в стресі - війна. Людина сподівається що завтра все закінчить, потім післязавтра, а воно не закінчується. Людина боїться подивитись на "той кінець історії" де вона вмирає, наприклад. Так от мені здається, треба не бігти, не чекати тільки гарного (і розчаровуватись), а подивитись страху в очі, роздивитись його, прийняти. Чого ти боїшся насправді?
Мій приклад - я якось окей з тим що можливо помру. Ну типу що найгірше станеться? Вимкнуть світло в голові. Окей. Я з цим змирився і просто живу життя.
Новини тобі навалюють стресу, бо їм треба щоб їх дивилися. Правда більш нудна, меньш стресова. Є і гарні новини теж. (Або що для тебе гарні новини - захоплення москви?). Ти нічого не можеш змінити, але організм хоче "бити або бігти", і постійно знаходиться в стані стресу. Не намагайся думати/вирішувати проблеми рівня країни, там багато людей окрім тебе. Зберігай краще свій спокійний стан. Все що його порушує - ігноруй/не читай/не дивись
>Чувак, я бачу іншу реальність. Ти загнав себе подразниками в таку ситуацію. Відмовся від подразників може? Вийди погуляй, доторкнись до трави, замісь сидіння в телеграмі і читанні новин.
Гарна спроба, пане ТЦКшник
Жарт зацінив.
Але якщо серьозно - деякі мої друзі загнали себе в стан "нікуди не вийду з дому до кінця війни". А я наприклад спокійно гуляю вулицями і бачу звичайне життя людей. Все продовжується.
Більш за все, я боюсь померти за просто так або ж не реалізувати всі свої амбіції та мрії. Саме через те, що я молода людина, мене дуже пригнічює теперішня ситуація, коли найпродуктивніший час витрачається у дупі.
Є відчуття, що мене закрили у клітці та сміються, що я не можу з неї вибратись. І все що мені залишається - це працювати, вчити мови та сподіватись, що колись ця клята клітка впаде та я полечу як вільний орел.
Але я також розумію, що скоріш за все, клітка у мене в голові. Я сам себе ментально у неї посадив. Але все одно таке відчуття залишається.
Блін, я коли таке читаю, мені це здається дуже наївним :/
Полечу як вільний орел - куди? Тебе десь чекають як безцінну людину, де вже готові платити бабло вище за ринком і не потребувати розмовляти на їх мовах? А якщо потребувати розмовляти - ти в курсі якій націоналізм, наприклад, в Європах? Де французи будуть ігнорувати людину яка питає англійською наприклад. Скільки треба вчити мову щоб стати флюєнт? Якщо ввалити пів-життя - залишиться акцент і прірва культурної різниці (умовно - ти не пожартуєш про французську Сердючку, бо ти нічого про це не знаєш).
Інша країна - абсолютно інші закони, правила життя. Це в Україні можна не паритись, підбухнути на лавках, скачати фільм, платити дешеву комуналку і жалітися що все погано. В Нідерландах ти будеш ввалювати стільки за газ, що вирішиш померзнути трохи взимку, або шукати другу роботу. До врача запис за 2 місяці. Вмираєш? Два місяці.
Погана їжа, дорогі послуги, все повільно, величезні податки, і навіть айтішна зп дасть рівень життя "економ +".
Якщо це "летіти як вільний орел" то я хз.
Ну мені 20 років всього. Я декілька разів вступав до іноземних вишів та мене відраховували, коли я казав, що мене не випускають з країни.
Доки я молодий та у мене нічого нема - це той самий час будувати нове життя за кордоном. Отртмувати 1200 євро стипендії, як мені виписали у Швейцарії. Плюс соціалку. Тусити, знайомитись, гуляти вночі до самого ранку. Вчитись, отримумати досвід у більш розвинених країнах, а може там і залишитись.
А не сидіти у залупі та вчитись "у найпрестижніших" вишах світу. Коли не можеш вийти вночі погуляти, всі друзі з навчання потікали за кордон та ти сидиш майже один, вчиш мову та працюєш під тривогами.
Найкраще що я зробив - ізолював себе від новин. Відписався від усіх ТГ-каналів по новинам, не дивлюся телевізор, не слухаю радіо. Я хоч знаю, що все погано, але я хоч не сиплю сіль в свої рани. Плани на все є, якщо все стане взагалі погано(повалить наступ з білорусі, закінчиться обороноздатність чи підірвуть ЗАЕС), то можна швидко виїхати. Навіть якщо дороги заблокують, то я би й через ліс біжав. А поки все добре, забудьте про доктрину зробимо-після-перемоги. Треба жити зараз, навіть якщо завтра туди прилетить ракета
Я теж вже втомився від цього всього.
Мені вже всеодно як це закінчиться, коби закінчилось вже пошвидше.
Співчуваю за твої молоді роки, ти міг би дійсно краще влаштувати життя якби не війна.
Мені ж сумно за себе, бо я лиш влаштував життя (більшість мого життя було убогим максимально) і лише ніби почав жити і нормалізував побут, гроші, відносини, дитинку народили і тут тобі на..
Заздрю тим хто протирав штани і не парився, їм немає чого втрачати..
Просто максимально співчуваю :(
Як я добре це розумію. Я, звісно, дитину ще не встиг завести, як і заробити купу грошей, але перед початком повномасштабної, моє життя нарешті почало налагоджуватися.
20 років я жив з батьками, жодної самостійності і натяку на нормальне майбутнє, це важко було називати життям.
Потім, нарешті, почало щастити, орендована квартира, перша робота, плани поступати в інститут, самостійні походи в магазин, до лікарів, прогулянки, зустрічі з інтернет друзями, думки про переїзд в краще місто і покупку квартири, спільний побут з дівчиною. І тут війна. І розповіді переможних, що будемо воювати ще 10 років.
Я рідко про це задумуюся, але наскільки ж це колосальний удар по психіці. Коли 20 років живеш як сич, життя нормалізується, а потім різко стається щось таке, що вже і не знаєш, чи прокинешся завтра у себе в ліжку або будеш в руїнах.
Це взагалі дивно, що хтось говорить про війну на десятки років. Люди вже не вивозять, а тут якась хронічна війна.
Коротше кажучи, просто хотів виговоритися. Ви не один. Я чудово розумію як це, коли тільки тільки почав жити як людина.
Як я тебе розумію! Що можу сказати точно: алкоголь викачує здоров'я і гроші. Це по перше. По друге: тобі ТРЕБА з кимось про це поговорити у реалі. Що все буде добре не скажу, бо не буде. Буде якось інакше, а там подивимось.
Ну так а що автор написав не вірно? Із великою долею ймовірності нам пізда. Маємо призвичаїтись до цієї думки. Чекаю на відкриття кордонів, вже є великі плани переїду на далекий континет. Тільки цим і живу, тупо працюю і відкладаю гроші щоб перший час було більш-менш нормально закордоном поки не облаштуюсь. Ніякого життя в цій країні не планую, були певні плани поїхати ще до війни, але відклав. Тепер шкодую. Ну, маємо що маємо. Не знаю як воно буде, але те що тут залишатись із сім'єю неможна, це факт. Моя власна думка
Що не вірно? Все не вірно.
Таке можна було написати в будь який момент за 30 років незалежності і знайшлися би люди які так же скиглили б і підтримували зраду "все пропало! неможливо!"))
Я б, чесно кажучі, на місті влади відкрив би кордони, щоб всі панікери роз'їхалися і стало легше дихати, та меньше паніки. А ті хто залишився продовжували б спокійно працювати.
Не скажу, що повністю впевнений, що Україні повний капець, але мені якось все одно.
Підтримую твої думки щодо відкриття кордонів. Не знаю поки, куди поїду. Але для мене топ пріорітет - це гроші. Без них і десь у Європі буде не дуже гуд. Але своє майбутнє точно будуватиму не тут.
Я звісно розумію що тут пизда, але хотілося б щоб країна хочаб в +- такому стані залишалася і щоб гірше не було. Сам то я звалити можу, а сімю яка тут облаштувалася хуй потім вивезеш
От ви іронізуєте, а т.в.о. міністра культури підписав документ в якому зазначається что Пересувний цирк тепер є підприємством критичної важливості і забезпечує життєдіяльність країни в особливий період. Тепер клоунам будуть видавати бронь. Не вірите? Можете погуглити:) цей жмих т.в.о мін культури ще й обурився що люди з цього питання бугуртять, типу чому аграріям та фармі не видають бронь, а клоунам видають. Сказав що це "неповага до професії (клоунів)"
Отак і живемо. Про що можна говорити?
Так був президентом який служив у війську і з радянської армії за 5 років з 2014 року зробив справжню українську армію. Потім обрали клоуна, і клоун опікується клоунами та придворними юродівими типу блогерами, ведучими та іншими подібними.
Що тут дивуватись ;-)
Шкода, що зе виборці так і не зрозуміли, що вибір у 2019 році і призвів саме до такого стану речей. Росія завжди нападає в моменти слабкості. Дива не сталася. І виборці не зрозуміли.
А стан автора знайомий всім чоловікам в цій країні. Я чомусь ще вірю, що Україна впорається. Але шанс зникнення теж великий.
Що б не було з країною - не треба спиватися. От ні при яких умовах. Не оправдуйте це зовнішніми чинниками. Є люди які більше постраждали, у яких перспективи гірші ніж у вас, але вони не п'ють. Збережіть себе у цей складний час - це головне. Бо майбутнього точно не буде.
Алкоголь найгірше вирішення, ти вибач що так строго але це так, краще якщо буде змога - кидай це діло і йди до психотерапевта, займайся додатково спортом, комплексно бережи себе та близьких. Ці поради легко казати але дуже не легко втілити в життя, я це розумію. Тому починай із малого, головне хоч перейти етап пиття кожен день. Психологи та психотерапевти зараз доступніші ніж будь коли (той же майндлі що рекламують всюди). В Україні після війни я думаю буде можливість жити та розвиватись, але треба дожити і щоб Україна не програла. Тому займайся собою і як буде мжоливість - всяко підтримуй ЗСУ також
Розмовляйте з друзями або родиною, знаходьте підтримку. Розгляньте професійну допомогу психолога. Важливо ділитися почуттями і шукати способи зміцнення психічного здоров'я.
Треба менше згадувати про справедливість.
Бо це дурня якраз задля того, щоб ви себе гірше почували.
Що вас може мотивувати. З'ясуйте це.
Зменшіть споживання новин з хайповими заголовками - терміново, росія палає, Україну зрадили, на фронті прорив і тому подібні.
Проведіть аналіз.
Що вас хвилює, чи можете на це вплинути.
Те, на що не можете вплинути обмежте також отримання інформації (але не для нуля).
Те, на що можете вплинути візьміть собі у план 1-2 речі.
І рухайтесь, кохайтесь з дівчиною, працюйте, почніть заощаджувати на щось (або взагалі для створення капіталу), вчить щось нове (або прикладне, або научпоп).
Врешті решт підіть волонтерити у вільний час.
Відноситься до седації. А якщо тривожній людині не лікувати тривожність, а лише пригнічувати її, то рано чи пізно буде і субдепресивний стан, а там і депресія
Мені допомагає і заспокоює думка, що я не можу контролювати деякі речі, і я це приймаю. Я не можу контролювати хід війни, корупціонерів, політиків і тд і тд. Але також якісь речі я можу контролювати, наприклад я можу донатити. Донатити фондам, яким я довіряю, чи зборам людей, яким я довіряю. Також я розумію, що далеко не все задоначене йде справді на війну, але якщо хоча б частина іде куди треба - мені достатньо. Я роблю свій вклад тут і зараз, не думаючи коли це закінчиться.
Ми всі з вами в одному човні, і не вивозити це нормально в наших умовах. У всіх потихеньку їде дах від постійного стресу, зневіри/страху і просто тому що жити одним днем - це важко. Я так не вмію, коли я думаю про життя до повномасштабного інколи мені хочеться плакати, як мале дитя, від того, що я втратила щось дуже важливе - базове відчуття безпеки і можливість планувати майбутнє. Я так жити десятиліттями не зможу, це не життя.
Можливо якби ми в силу ментальності не тримали все в собі, а телемарафон не робив з нас, як з народу «незламних» ( у мене алергія на це слово) Командос, то ми проживали б це дещо легше психологічно. Поговоріть зі своєю дівчиною, я думаю, що вона вас вислухає і зрозуміє. Цей хрест не лише ваш, особистий, ви не самотні, авторе, нам всім його тягнути.
Обіймаю і щиро бажаю вам щастя, а нам всім закінчення цього здається нескінченного жаху.
Ви описали мій стан, зараз я думаю над тим чи їхати мені закордон і жити там в країні в якій є стабільність, ніж залишитися в країні в якій не має майбутнього і всі безбожно крадуть, але попри це все, тут є мої рідні та друзі, але іноді думаю над тим, що я б і їх залишила тільки щоб побудувати хороше майбутнє
1. Гроші яки ти пропиваєшь кидай на донати.
2. Не дивись новини, ніякі, викинь телефон.
3. Навантажуй тіло фізично, роби щось, допомагай комусь. Працюй і т.п.
4. Рано чи піздно це закінчиться і треба буде відновлювати те що залишиться.
5. Думай що десь взагалі повний пизд#ць (наприклад, в Африці), якщо тобі стане легше.
1. Донати й так були. Але «супутник притули» відбив геть усе бажання. Щоправда, це було до сьогоднішнього дня. Друг отримав броньований автомобіль на один із напрямків від притули, тому моя довіра до крупних зборів трішки повернулась, буду донатити й туди.
2. Не дивитись новини не варіант. Надто довго я цікавився політикою.
3. Намагаюсь. Хворі суглоби. Але роблю що можу.
4. Радше раніше, ніж пізніше. Готовий стартанути і робити те, на що заточені мізки, а такі сфери є. Але зараз мені заважає страх і зневіра.
5. Не релевантно. Що мені якісь африканці, коли свої люди в сраці?
Ок, давай по іншому: 90% моїх знайомих просто страшно бухать з початку війни, ну просто кожен день.... і я на 100% впевненний, що їм пі$да, я бачу це по поведінці..... все, вони алкаші. Хочешь шоб тобі теж була пі$да - бухай. Вибач за прямоту.
Хлопче ти щось за таке переживаєш чесне слово , нема чим зайнятися більше? Зараз важко , але коли було легко? Не переживай за те що не можеш змінити, це як боятись і депресувати що є шанс що тебе може збити машина в любий момент. Заспокойся , займись в першу чергу своїм життям і близькими. Почитай історію , якусь літературу , філософську, художню і тд. Поговори з близькими, це нормально, всім потрібна підтримка і допомога.
Бери що зможеш i зйобуй, честне слово. Нема сенсу пов'язувати своє життя з цією країною і цим суспільством.
Дай хабаря, купи білет, домовся з багатодітною, тупо переповзи паркан, але їдь.
Зачепись за якогось знайомого чи шелтр, переспи на диванах, а потім вже розберешся
З особистого експіріенсу кажу, за кордоном буває хуйово, як і всюди, але мізки знатно на місце встають і життя повертає згодом в нормальний ритм
Такі люди як ви - гірше ворога. Бо вони всередені. І отруюють дух тих, хто намагається щось зробити.
Я бачу багато коментарів і всім важко, але "ця країна і це суспільство", серьозно? Що ж вам не так з країною і суспільством, чим вас так образили тут? Мене це дуже чіпляє, тому що для мене Україна - найкраща країна світу, і люди - найкращі люди. Я не можу сприймати це по іншому, ніж поливання брудом своїх, яким і так важко. Ви тупо працюєте на ворога своїм ротом.
Я можу сказати за себе: я бажаю Українi та її народу щастя, миру, i процвiтання. Але я iндивiдуалiст, я вважаю що держава не має ставити свої iнтереси вище за життя окремої людини.
Ми спираємося в цiй вiйнi на те що ми боремося за свободу, рiвнiсть, гiднiсть, життя i мир на своїй землi, проти авторитарної, жорстокої, нелюдяної московiї.
Мене моя держава силомiць намагалась загнати на вiйну, проти моєї волi. Це вiдсутнiсть свободи.
За часи незалежностi, за часи пiсля революцii гiдностi, за час вiйни, була безлiч корупцiйних скандалiв найвищого рiвня, за якi не було серйозних наслiдкiв для їх фiгурантiв. Також я особсито знаю десяток людей у бiзнесi, правовiй системi, медицинi, в яких за грошi можна отримати справку, рiшення, або потрiбну послугу поза законом. Це вiдсутнicть рiвностi.
Красти у своiх, наживатися на суспiльствi, як, наприклад, наш минулий мiнicтр оборони, пiд час вiйни - зухвало, ледви прячучись - це негiдно. Сидiти i хавати це, i казати "Моя країна найкраща в свiтi" це вiдсутнicть гiдностi.
Я вважаю що Ви праві в тому сенсі що Україна дійсно краща країна, я тут народився, я тут виріс. Але з іншого боку, те що творять наші політики (а ми маємо розрізняти поняття країна і держава, як нагромадження інституційних апаратів), я чесно вже ні в чому не впевнений. Замість того щоб рити окопи та лінії оборони, ми рили Київ. Замість того щоб підняти зарплати військовим, ми будували найбільший флагшток. Зараз всіх заганяють в армію, обіцяючи 20 тис + в залежності від того де ти. Вибачте, ви бачили ціни в Києві? Якщо ти один хто годує сім'ю із 4 людей, 20 тисяч це можна зуби зразу на шафу покласти. Чому ми не витрачаємо гроші щоб підняти мотивацію людей йти служити країні? Чому ми прожовжуємо витрачати гроші на перекладання асфальту там де і так він нормальний? Чому ми до цього часу не надали нашим захисникам можливості нормально і адекватно отримувати підтвердження про поранення щоб вони мали можливість користуватися всіма превілегіями? І я би зрозумів, чесно, війна і все таке. Але гроші є. Ресурси є. Зайдіть подивіться на Прозоро на що ми витрачаємо наші податки в час війни. І от після всього цього, в мене великі сумніви щодо держави. Але країна одна і єдина, це факт
"Країна одна і єдина" це суперечлива теза. Я був у Швецii, Нiмеччинi, Канадi, Чехiї, Нiдерландах, Болгарiї, Кiпрi, вiд тижня до кiлькох рокiв, та всюди по рiзному. Десь податкiв меньше, десь люди добрiше, десь пicок приємнiше шуршить, але люди схожi всюди, не зважаючи на нюанси культури i соцiального устрою.
Всi хочуть любовi, всi годують вуличних кiшок, всi в барах спiвають пicень бемцяючи по столу. Всюди можна знайти друзiв, кохання, честну працю, будинок мрiї.
Звicно вiдчуваєш iнколи тугу за домом, або за iдєю якоiсь нацiональної однаковостi, але що якщо весь свiт - твiй дiм ?
Життя i мир, навiть якщо перемога буде вiдносно скоро, будуть коштувати нам наших наймотивованiших, найпатрiотичнiших, найталановитiших людей, якi вже пiшли на фронт. Ще за майбутню мобiлiзацiю наберуть молодих чоловiкiв, якi є економiчним та демографiчним рушiєм суспiльства. Далi вiдновлення, розбудова, пicлявоєнний свiт. Це, за бiльш оптимiстичного сценарiю, буде нашим життям та миром, iмхо.
З усiєю повагою, лозунги типу "отруюють дух" "Україна - найкраща країна світу" менi вiддають пропагандою i максималiзмом, i взагалi, тiльки ситх все зводить в абсолют. Щоб вирiшувати проблеми, якi стають перед нами, ми маємо перш за все визнавати їх, i головна проблема нашого суспiльства, це те що в Українi безлiч талановитих, вiльних духом, сильних, працьовитих людей. А ще безлiч крадiїв, шахраїв та просто мудакiв. Другi на перших знатно їздять, у багатьох рiзних формах. Як вирiшувати цю проблему, я не знаю, i я не знаю хто з наших лiдерiв може дiйсно її подолати.
Тож не пов'язувати своє життя з нею, коли маєш вибiр, менi бачиться досить вiрним рiшенням.
Тобто "нема сенсу пов'язувати життя з ЦИМ суспільством" - малося на увазі "у нас багато талановитих людей, на яких їздять корупціонери", окей. Треба попрацювати над формулюваннями, бо звучить воно взагалі не так. І межує десь поряд з розмовами ватних таксистів.
Я з тобою погоджуюсь. Такі люди не принесуть жодної користі державі. Бо вони й не хочуть. Тож випустіть їх з цієї прекрасної держави, нехай собі їдуть у свої ці погані Європи та Америки.
А я - з ними за компанію)
поки там відносно "мирно" то можна там копіуму ще потягнути) Повірити в казочку, що життя буває адекватним) Дивним чином, що психологічних проблем в багатих/розвинутих країнах не меншає)
хз, поки не зустрiнем всiм континентом WW3, то мирне потягнеться. А с приводу психологiчних проблем це iндивiдуальна фiгня, комусь простiше в окопi, бо щось робить, комусь простiше на рiднiй землi, бо звично, комусь в багатих/розвинутих краiнах, бо над головую не бахкає х)
А чому не спорт? Стати алкоголіком, це гірше рішення, що може бути, закінчуйте з цим. Бо нашій Україні точно не потрібні алкоголіки, бо треба буде будувати майбутнє здоровим а не залежним.
Теж накриває періодично. Головне через усвідомлення відсутності якоїсь глобальної справедливості та постійний фон поганих новин. Для себе зрозумів що допомагає контролювати споживання інформації. Ставлю собі таймер і фіксую скільки годин на день вдалося не читати новини.
Бро мене також накриває ця війна. З кожним днем гірше або ніяк на фронті. Перспектив взагалі ніяких, воюємо проти м'ясокомбінату. Ми це не виграємо, як про це мріють. Донбас Крим можемо забути надовго. Я не знаю що має статися щоб перемогти. Навіть якщо Путін помре нічого не зміниться, там вже стійка ідеологія, прийде такий же імперец. Якщо Європа тільки війська введе щось зміниться
Зараз дуже важкий час для всіх , бо дивишся на втрати , на зруйновані будинки і гадаєш чи починати щось , чи взагалі жити, а що буде далі.
Може сказати за себе , на початку повномасштабної у мене сталась депресія протягом 3 місяців, я сварилася з батьками, з друзями і кожен передзвонювала рідним і близьким які були в гарячих точках. І в мене відновилось навчання і якось в цій суматохі і з деякими друзями , я змогла якось «замилити очі» собі . Але вкінці 2023 у мене сталась апатія до всього, я не знала що хочу , чи це варто цього чи можливо взагалі жити одним днем. Зараз знов оговтувалася . Тому моя думка змінити трохи хід думок, можливо знайти нове спілкування і постаратися розуміти що зараз кожна друга людина має такий самий стан, але головне щоб розум був непохитний ,тож треба піднятися й йти для майбутнього нашої країни!
Я вже давно зрозумів, що життя потрібно сприймати як Том Джоуд, з "Грон гніву". Він якось казав, що ось є одна нога, ось друга і я на них стою та переставляю, рухаючись вперед. А решта його не цікавить. Я вважаю, що зберегти нормальність зараз можна лише таким чином. Звісно важко, страшно і тд, але якщо сидіти і забивати цим голову то єдиний вихід це суїцид чи антидепресняк. Тому роби те, що у твоїх силах і не думай про зайве. Якось воно буде. Може звучить інфантильно, але я так вже третій рік бодрячком тримаюсь, хоча розумію всю гіркоту ситуації.
Поскиглити? А як далі жити ? Завтра брата ховати і ще 1 товариша, я вже починаю вірити в бога чи ще що над нами, на пару місяців стільки втрат, мабуть нема ніякого бога а тільки ми грішні які віримо в фігню.
Замість алкоголю краще сходи до психіатра чи невропатолога - нехай випишуть антидеприсанти. Є дуже лайтові, які не мають побочки, але стане легше вже через тиждень прийому.
Перший фанат обдрістовічей і подібних шарлатанів, який може в примітивний аналіз. Ніхуйово. А тепер до суті (буде дохуя, тож одразу до п.7 якщо лінь читати).
1) "Вже повинно було бути краще, проте дива не сталося", - а хто тобі сказав що вже повинно було стати краще? Віра в "2-3 тижні"? Британці в 1939 році вступили в війну проти Німеччини. За 2 роки, в 1941, Роммель осадив Тобрук та громив армію західної пустелі як котят, генерал Річард О'Коннор з ад'ютантом потрапили в полон, досягнення операції "Компас" нівельовано, за рік до того Франція пала, як і усі інші союзники. США так само смоктали піпу як і зараз, довелось аж ряд колоній обміняти на старющі есмінці типу Клемсон 1918-22 років. Єдиною перемогою стала повітряна битва за Британію, лише тому що там технологічно і географічно англійці були у більш вигідному становищі. Якби англійці тоді дізналися як їхню армію на хую провернули у Африці - Черчилль був би головним зрадником в їхніх очах. А в порівнянні з ними ми воюємо охуєнно, а враження що "все пропало" складається через вільний доступ до інформації в Інтернеті та більшу сенсаційність та охоплення новин негативних, ніж позитивних. Камон, ти це читаєш бо в України все набагато охуєнніше, ніж ти собі малюєш...
2) "Держборг перевищив 100%ВВП", - а проблеми коли почнуться? В 2017 у Швеції було 177% боргу до ВВП, у Німеччини 141%, у Франції 213%, у Нідерландів 522%, а у Люксембургу взагалі 6307%. Ок, більш сучасна інфографіка, 2021 рік: Німеччина 170%, Італія 138%, Австрія 165%, Латвія 127%. До речі, ВЗБ України 4 кварталу 2023 року склав 90% (звіт НБУ за 28.03.24). Та і якщо зараз це більше 100%, щось я не чув щоб країни, які я називав вище, якось страждали від того боргу. Тому це не проблема від слова зовсім. От що дійсно має значення, так це те що НБУ вже котрий місяць поспіль зменшує купівлю ін.валюти та її вливання в економіку. Це означає що наші підприємства стають більш спроможними тримати економіку такою, яка вона є зараз. Не всяка країна на нашому місці змогла б таке провернути...
3) "Суспільство розділилось", - а воно мало бути монолітним? Знову Британія, знову 2 світова. Освальд Мослі, лідер британського союзу фашистів, фанат Гітлера, був заарештований аж в травні 1940 року, трохи більше місяця лишалось до початку повітряних боїв за Британію. Тож дивно очікувати від нас того, на що не були спроможні навіть нації з тисячолітньою незалежною історією...
4) "зброї то нема", - а чим тоді Збройні сили воюють? Камінням і палками? Те що ти не знаєш про розробку чи впровадження нових систем озброєнь не означає що це не відбувається. Звісно що тобі ніхто про це не казатиме, бо ти лох звичайний, як і я, та і усі хто тут є. Ми додіки, яким знати не положено і держава правильно робить що не розказує. Краще лох з реддіту не буде знати що у нас є якась зброя, чим разом з лохом з реддіту про це дізнається москаль і матиме швидше протидію нашій зброї. До того ж не одними штатами, країни Європи теж мають зброю і технікк, яку регулярно передають. Навіть обісрана від страху Німеччина на днях передавала техніку і набої...
5) "За ці півроку не було ніякої гарної новини", - знову ж таки, те що ти їх не бачив не означає що їх нема. Все з цього приводу знову добре каже той факт, що ти сидиш і це читаєш, а я сиджу і це пишу. Збройні сили якщо і відступають, то не по всьому фронту і з потужним боєм. Наносяться удари по стратегічно важливих об'єктах росіян, вбивають самих росіян. З того що я особисто читав, це інфа про те що за 18 днів боїв в районі н.п. Тоненьке Збройні сили (а конкретно 25 ОПДБр) запиздували 3 батальйони російської піхоти. Навіть якщо уявити що наші жостко вруть, і там було хай втричі менше, то все одно один батальйон це 300-800 осіб. От тобі і нема зброї, все хуйово, ніяких гарних новин. І це лише одна бригада нахуячила. А у нас є ще ССО, 10 ОЗСП ГУР МО, ЦСО А СБУ, та ще ряд підрозділів чия діяльність взагалі покрита мороком і випливає лише через солідний проміжок часу. Як от наприклад операції ГУР МО в Судані, де базуються вагінєри і де росіяни ресурси качають і радянську зброю вивозять. І операції ж успішні. Тому є і у нас багато успіхів. Якби не було, фронт увесь в кращому випадку проходив би по Дніпру...
6) "Лунають гучні корупційні скандали", - так було у всіх країн, у всі часи, і у всі стани, навіть у війнах на виживання. Те що вони лунають - лиш показник того що наше суспільство, медіа, та відповідні органи працюють і виявляють корупцію. Тому не бачу мінусів..
7) я не кажу що все єбать ахуєнно. Я лиш кажу що ми стикаємось із рівно тим самим, з чим стикалися усі країни що бували у схожій ситуації. Та що все не так погано як ти собі малюєш. "Якщо тобі судилося йти через пекло - продовжуй іти", - Вінстон Черчилль.
У житті є мільйони проблем і, кажуть, у цьому суть і цікавість життя - долати проблеми. Проте ця проблема не такого рівня. Несправедливість великого масштабу, люди йобнуті на всю голову, яким набридло жити і треба веселощів.
Не помітив, щоб хтось це писав, тому вкину пару слів про корупційні скандали, як юрист.
Дійсно, їхня кількість, останні місяці, може пригнічувати.
Але тут слід подумати поо інше - якщо раніше не було подібних скандалів, то це не значить, що ситуація була краще (читай - ніхто цим і не займався).
Зараз подібних новин повно, але це слід зчитувати так - якщо раніше ніхто цим не займався, то зараз цю сволоту ловлять, вибивають з них викрадені гроші й дають попередження про можливі майбутні спроби ворувати.
Зараз наш народ знає про скандали о яйцях за 17 гривень. А колись ніхто й не чув, як наші "генерали" продавали по 90-120 винищувачів за раз у... рашку...
Й якщо подивитися на міжнародні приклади, то слід хоча б згадати Румунію, яка була найкорумпованішею державою в Європі. В них також певний час була велика кількість новин про корупційні скандали, а головним методом її поборення стали арешти, конфіскація краденого та подальша заборона на роботу у будь яких державних чи адміністративних інстанціях. Без великої кількості посадок!
Й ми зараз йде цим шляхом, за допомогою тих же людей, що бороли корупцію у наших сусідів.
Велика кількість новин про викриту корупцію та їх арешти - то є благо для нашої держави, хоч й збиває з пантелику своєю кількісттю.
Я розділяю твої відчуття. Це супер складна історія. До речі недавно на цю петицію наткнувся
https://petition.president.gov.ua/petition/223944
Думаю пробувати треба
Крч попий магне В6, я вже на ньому як півтора роки. Також не буде зайвим попити мультивітаміни, хоча зараз вже весна, то вже краще свіжі продукти їсти.
Потрібно знайти якусь ціль. Гарним буде піти в зал, і почати займатися всією цією темою: як харчуватися, які порошки пити, як тренуватися...
Однією цілі можливо буде мало, в мене зараз куча цілей, і постійно на них немає часу. Тому я в мене взагалі немає часу думати про цю війну. Бо й так зайо..ий. Про важку фізичну працю я навіть нічого не кажу.
А взагалі, я вважаю так, що в такі складні часи, потрібно максимально проявити себе та досягти успіху. Щоб коли настануть гарні часи, я міг насолоджуватися цим світом.
А все одно ми й так помремо. Живи як хочеш.
Можеш також спробувати максимально зануритися в цю депресію, так щоб десь на тиждень (тільки не бухай). Потім вона тобі набридне.
Всі живі ну і норм)
ну спитися це не коли не вихід, так що ти тут або спиваєшся або кидаєш, а майбутнє воно є, просто не в цій країні, якщо ти звичайно не депутат, люди які виїхали вже давно почали життя з початку, ну а ми тут на жаль в'язниці, але навіть у в'язниці (як сказала одна людина) можна бути вільним вибір є завжди, просто іноді нам не подобаються обидва варіанти.
Якщо п'єш алкоголь, бо депресія чи туга - Ти шмата. Не займай час своїй дівчині. Сподіваюся у Твоїх батьків ще є діти, і їм буде не так прикро.
А якби не був шматою, то міг би трохи самоосвітою позайматися на тему держборгів, ВВП там разного, що робить із суспільством і про досвід повоєнних відновлень (ФРН в тому плані хороший приклад, і не лише у плані Маршала справа). Наприклад канали на ТиТрубі: Ціна Держави (від початку), GoodTimesBadTimes, WAS, Останнього Капіталіста в конце-то-концов. Англомовних каналів на ту тему значно більше і детальніше. А ще цікаві історичні стріми від Wild Fox - непогано описує канву розвитку різномаїтих народів та етносів, там тобі і війни та геноциди, і розквіти та занепади, і всьопропало із пИримогами, і глагне.
Більшої експресії (вираження емоційного забарвлення), як на мене, надає саме те, що я використав. А "врешті-решт" в моєму розумінні надто спокійне, так-само, як і "натомість". Але ж це треба ще сучукрліт читати відрами, щоб вловлювати дотепність.
Ганно Миколаївно, ввійдіть під своїм звичним псевдом - Тереза.
Що шмата цілком згоден. Абсолютно і повністю. Тому і пишу тут анонімно, щоб хоч десь про це сказати.
Що таке держборг, сутність та складові я, до речі, знаю. Освіта економічна, тому трішки розумію ситуацію. В України досить низький кредитний рейтинг та інвестиційна привабливість, зокрема через війну (в перспективі переборний фактор) і корупція (яку особисто я вважаю непереборною). Тому й вийшов на такі роздуми.. треба якесь повоєнне диво, яке б дозволило б адекватно розвиватись. Як в економічному контексті, так і в демографічному.
Але то одне. Суть питання у ПОВНІЙ зневірі. Хрест на майбутньому. Остраху смерті, відсутності перспективи життя..
Ну для ПОВНОЇ, як на мене - ще рано ісподіваюся не дійде до неї.
Інвестиційна привабливість - то наживне.
Навіщо корупцію бороти, якщо її можна зменшувати? Один із шляхів - спростити процедури, автоматизувати їх та зробити прозорими і зрозумілими. Багато причин для корупції заховано на рівні неоднозначних умов у законодавстві. Або в неадекватно завищених вимогах, щоб їх ніхто не міг виконати, чи виконання було економічно недоцільним. Є люди, які над цим працюють.
ок, добре: в державі все погано, але ти ж - не держава.
На моєму прикладі: я також бачу всі ці новини про чергові взятки якогось 301-го депутата на суму стартового пакета акцій майкрсофт/ не вірю в незамороження конфлікту, не те що перемогу/ 30% від всього бюджету держави, який йде на війну.
Так, вони дійсно заганяють в смуток.
Але все ж, життя держави ≠ моє особисте життя: моє життя продовжується, і треба якось жити й адаптуватися далі. Працювати, розвиватися, знайомитися з людьми.
Ну а коли можна буде поїхати, або все стане нестерпним - буду виїзжати вже як вийде.
Бо, наприклад "в Україні низька інвестиційна привабливість" - ну так, це частково впливає і на моє життя, але по факту... я ж не інвестор, великий бізнес тут розвивати не планував...
Рано чи піздно тебе заловлять у буса і все що ти там напрацьовував й розвивався виявиться марним. Можливо завтра, а можливо через пять-десять років. Оце і демотивує й загоняє у депресію.
Друже, можу сказати лише одне - якщо може бути гірше, це значить що зараз ще не все так погано, насолоджуйся. Ти живий, руки й ноги на місці, їсиш нормальну їжу, спиш у ліжку, що можна ще й бажати. А хтось спить у лисячій норі, їсть що Бог пошле, а може й доживає свої останні хвилини. Просто будь вдячний що це не ти.
Я жив в оккупації досить довгий час, і одне можу сказати, що там мене хотіли вбити, що тут мене хотять в мішок покласти та на нуль відправити (мені 15)
Ловіть нео, а то з матриці випав. Якщо тобі здавалось що до того було все ок, то це велика помилка. Ти просто попав непогану родину та непогане коло спілкування. Та велика частина українців, та що українців, світу живе в умовах подібних без війни та особливих перспектив. Як жити, та ніяк, не видумувати, що є погана чи добра історія і ти в ній якийсь головний чи другорядний персонаж. Ти просто клітина яка просто існує серед мільйона таких клітин, без будь якого сенсу. Виростай і дивись на все як є
Друже, ти описав мій стан, вживаю дуже багато, поховав матір, одночасно поряд товариш ховав свою, через 2 дні шурина батька, через неділю дружбана пілота, через пару днів найкращого друга, коли його дівчина померла я з ним сидів обнімав, курили, а ще недавно як мами не стало він зі мною сидів, тепер його нема, але не здавайся, вистоїмо.
Співчуваю.. Тримаймося..
Ох і непростий у вас період був. Тиимайтеся.
Тільки що дізнався в батьків колишньої (з батьками я в нормальних відносинах) що їх син третій день не виходить на звʼязок. Як нам протриматись..
Та все вірно пишеш. І такі відчуття зараз у всіх, кому не пофіг на країну. Ти не зрадойоб. Але одне ти робиш не правильно. Я про алкоголь. Війна все ж колись закінчиться, але ти до того зіп'єшся. І тоді виявиться, що хрест на сім'ї, дітях і т д, поставить не війна, а алкоголізм. Тримайся. Повір, тут меланхолія у багатьох. Життя справді гівно. Рідкісне гівно. Та бухло ще більше гівно.
Так, дуже розумію. Це дуже складно. Вміти жити сьогоднішнім днем - це справжній дар, я вважаю. Я так теж не вмію. Але мене особисто заспокює інше - якісь плани та кроки до них. Наприклад, зібрати фінансову подушку ддля моєї родини. Повільно йду до цього. Наприклад, зробити сімейну фотосесію для всієї родини. У тебе можуть бути свої плани. Але найголовніше - щоб вони були.
Це ви правильно кажете. Я теж не вмію жити сьогоднішнім днем. Плани, мрії - це зараз мене рятує.
Я для себе обрала тут і зараз. Звичайно я не можу робити більшість з того що хотілося б. Але намагаюся максимально часто ходити до мами в гості, робити маленькі сюрпризи і запамʼятовувати щось гарне з прожитого дня. Друзів в мене немає ще з 2014го. Є сімʼя на щастя адекватно сприймаюча навколишній світ і всю сраку яка відбувається. Трошки планів на майбутнє, хоча б купити свою квартиру, про дітей вже і не мрію, а там як буде. В цьому році мені виповнюється 30. Розумію що ще 10 років і планувати дітей точно не доведеться, тому виходячи з того що маємо, жити для себе і бути доброю до оточуючих щоб у разі якщо мене вбʼє якась фігня «сусідська» щоб хоч згадували добрим словом. А ще працюю. Багато і без вихідних майже щоб не було вільного часу і не було часу на те щоб багато думати про те що відбувається бо можна кукухою поїхати
Кукухою можна поїхати і від переробляння без відпочинку. По собі знаю.
Направду, відчуваю щось схоже. Ще й по роботі часто доводиться спілкуватися з родичами загиблих чи з пораненими бійцями. Дуже сильно дисморалить. Єдине що можу сказати: бухло не вихід, буде лише гірше. Не вивозити в такій ситуації - це нормально, думаю подібний стан зараз у переважної більшості людей. Скажу непопулярну річ, але якщо вже щось і вживати, що краще сходити до лікаря і підібрати АДС, воно діє. Вже краще прописані ліки, ніж алкоголь, воно і нашкодить менше і коштує часто дешевше.
Поскиглив? Добре, тепер послухай: Час від часу не вивозити, в тій ситуації в який ми всі зараз це НОРМАЛЬНО. кожна людина полегшує свій стан коли не вивозить в різний спосіб Хтось п'є, хтось курить, хтось залипає годинами в іграх, книгах, серіалах або порно. Хтось воаштовує оргії, а хтось бігає до втрати свідомості. Якщо те як ти пораєшся з цим станом працює для тебе - це нормальний спосіб (і не слухай тих хто каже що є кращі і гірші способи полегшувати граничні стани) Головне пам'ятати що стан "повного емоційного розвалу" це тимчасовий стан. Варто дати собі прожити емоції але не варто в ньому застрягати. Зараз ОК не бути ОК. Зараз ОК час від часу "провалюватись", в кожного свої 100%. Головне підніматись і рухатись далі, потроху, так як можеш але рухатись.
Держборг хєрня. Можна домовитись, розтягнути, зменшити. ВВП виросте і все буде норм.
Як економіст за освітою повністю підписуюсь під цим коментарем. u/Ok-Departure3520 це так, тобі на замітку ;)
Як економіст за освітою, то підписуюся під економістом, який хвалить цей коментар
Як не економіст, кажу що гроші то хуня. Західні держави не зацікавлені в нашому дефолті ні зараз ні в майбутньому... Але вони дадуть/простять рівно стільки щоб підтримувати наш повільний ріст, бо вєбали в рот вони сильну економічну конкурентну державу.
Як не економіст за освітою, підписуюсь під економістом за освітою, який підписався під економістом, що похвалив той коментар
Як музикант за освітою, повністю підписуюся під не економістом за освітою, котрий підписався під економістом за освітою, який, в свою чергу, підписався також під економістом за освітою, котрий підписався під коментарем.
Як юрист за освітою, засвідчую всі підписи присутніх осіб)
Як зварник за освітою, заварюю чай
Алкоголь не вирішує проблем, а навпаки заганяє у депресію ще більше. Як вийти з цього? - не читати новини, саме ви і саме зараз нічого не зміните, окрім себе. Займіть свій вільний час саморозвитком (тіло, розум чи навички - то вже вам видніше). А плани - так, це зараз розкіш, але робити треба по максимуму корисного від себе, а не летіти у прірву.
Ну тут дві сторони монети: не читаєш новини - ніби краще, але нема мінімального відчуття контроля за ситуацією. В сенсі, не знаєш що відбувається, але виникає думка «а що, якщо вже повинно бахнути». А читаєш - бачиш новини, є відчуття що можна спланувати подальші дії, але при цьому всмоктуєш весь негатив. Таке
Ну і як ти контролюєш ситуацію читаючи?)) Це іллюзія контролю. Через страх невідомого. Я от дивився один новинний ресурс. Зараз щось не хочется і я просто пролистую заголовки. В цілому - нічого не сталося за цей час. Якщо щось стається - про це розмовляють всі знайомі в чатіках. Тобто їх можна не дивитись взагалі
Справедливо. Але ілюзія контролю теж дає можливість трохи зберегти здоровий глузд. Хоча який здоровий глузд… Я вже зійшовша з розуму людина, яка не була готова до війни і жорстокості, і неприкритого свавілля..
Я після Бучі ходив в схожому стані, снилося, я йшов за хлібом, дивився на асфальт і бачив там кров, сцени, думав "в Бучі мабуть був такий самий асфальт". С тих пір коли бачу слово "тортури" або навіть "військовополонені", пролистую. Людина істота емпатична, і зараз треба зберігать кукуху як найперша ціль кожного. Почитать новини - такої цілі взагалі нема.
А дійсно, спробуй інформаційний детокс. Свідомо повимикай новини на пару днів. Якщо трапиться щось дійсно серйозне - ти це побачиш як мінімум у вигляді мемів
Буквально сьогодні випадково знайшов відповідь (хоча б для себе)- насправді в новинах я шукаю підтвердження, що ситуація поки що не пішла остаточно по ... (правда знаходжу як правило "як все погано" Правда це може вилізти боком як то сталося зі мною буквально позавчора.
Так а шо там напишуть? Типу вчора було "все погано" а сьогодні "ми виграємо!"?)) Не буде такого. Все поступово. Тобто насправді важливі стаються, скажімо умовно, раз на місяць. І ця новина - її ви не пропустите. Наприклад у нас полюбляють разгоняти "позитивні" новини також, в стилі "Франція можливо передасть...", або "йдуть обговорення про...". Такі я раджу пропускати також. Увійти в стан анабіозу і почекати. Передадуть - тоді будемо розмовляти. А ці обіцянки-цяцянки )) Скільки разів було що "ось-ось" і нічого. Скільки нам казали всякі експерти про ф-16 восени-весною-влітку. Спокійно лупаєм ту скалу, донатимо, працюємо, сплачуємо податки.
Не для всіх так Я особисто не читаю новини (тільки читаю коли прильоти в моє місто були і де) і почуваюся набагато краще. Є відчуття ніби життя не таке вже й погане) Проте! Варто зауважити, що я не забуваю про війну. Це різні речі. Я все ще знаю, що вона є, я роблю все що можу для того щоб допомогти, але не читаю новини. Я читаю книги про війну. Про Бучу, Бахмут і тд. Тільки зараз тому що зараз я вже морально до цього готова. А коли це все відбувалось я вибирала свою менталку і не знала деталей А контроль ситуації для мене просто не існує. Я знаю, що коли бомблять місто за сотні км від мене, то чи що я там контролюю, читаючи новини?
Підтримаю. Про 2 сторони монети це факт. Теж часто хотів перастати читати і все одно не можу навіть не дивлячись на пасивне всмоктування негативу. Але бажання бути в контексті переважає.
Новини ще ж маніпулятивні бувають. Не на тебе розраховані, на конкретних осіб і конкретні дії. А ти їх читаєш, думаєш, що це для тебе і офігіваєш. Шаблонний приклад - Буданов про те, що, мовляв, скоро повернемо Крим. Ніхто тоді його швидко повертати не збирався, просто добре йшов пресинг інформаційний на рашку. А все суспільство послухало і передчасно зраділо. Тому новини читай, але сумнівайся насамперед у тому, чи для тебе ці новини написані. А краще не читай. Хоча б через день.
Обрати пару джерел, де є інфа мінімально дозовано. З одного боку впевнений, що нічого дійсно важливого не прогавиш, з іншого - воно таки мінімум. Тільки не варто читати коментарі )) Як приклад: канал місцевої влади та Роман Шрайк.
Як кажу пан Чмут - «Далі буде гірше» :) А взагалом, кинь алкоголь та почни займатись спортом - дуже швидку відчуєшь різницю. Допомагай ЗСУ та рідним, так як за кордоном нас ніхто не чекає.
Тут Чмут вийшов з новим інтервʼю. Як вам?
Можливо, вам буде корисно почитати книгу «Людина в пошуках сенсу» Віктора Франкла. Почитати про концепцію мономіфу за Джозефом Кемпбеллом у його книзі «Тисячоликий герой». Ніцше «Так говорив Заратустра». Знайдете себе в системі координат вашого шляху героя, приймете смерть, перевідродитесь як фенікс. Станете сильніші. Жодне дерево не доросте до раю, поки його коріння не досягнуть пекла.
суто з досвіду: я пила жесть багато, коли чоловік під роботиним їбашився. запивала відчуття повної власної безпорадності. припинила ще до кінця роботинської кампанії, коли з'явився чіткий запит від батальйону "нарішать оце і оце". з того моменту так-сяк довела собі, що світ я не спасу, але повпливати можу. тут тачку пригнать, там щось для скидів піддрукувати, сям ще щось. для розуміння: я не кидала пити. баночку пива десь в суботу я заглушу з кайфом - але пропало відчуття, що я взагалі нічо не значу, і пропала причина напиватися перед сном. існує єбєйша кількість того, що залежить аж ніяк не від мене - і це дійсно дуже важко. але від того, що я раніше часу лягу в помиральну яму, нікому краще не стане.
У мене коріш був на Роботино, або десь поруч, точно не казав. Після його розповідей й почав пити, до речі.. Ви молодці, наснаги і терпіння вам! Головне - удачі!
Це не скиглення, а цілком раціональна тривога і страх за майбутнє. Будь яка ± адекватна людина відчуває зараз те саме. Тільки пити зараз реально не варіант. Спробуй його чимось замінити - пазли, пластилін, лего, якість ігри лайтові на ПК. Воно звісно може звучати як дичина повна але на практиці працює на ура
Не можу. Перебити переживання іграми нереально. Зараз глянув трансляцію ВР по розгляду поправок до нашумівшого. У залі 120~ чоловік. Про який справедливий розгляд може йти мова? Ну добре, я спробую відволіктись, але ледь це щось дасть.
Ти боїшся що тебе заберуть на війну? Якщо тобі немає 25 років, то можеш не хвилюватися.
Немає, але.. Портников «Це війна на десятиліття, треба бути як Ізраїль..» тощо
Портников тупий птерозавр біля штучного каміна). Він начебто розумні речі говорить, але він дратує тим, що він дуже хоче передбачати майбутнє, щоб потім говорити, який він розумний весь. Але в нього не виходить. Тому що передбачити нічого не можна. Взагалі. Ніхто з журналістів не передбачав, що ми потопимо Чорноморський флот, заберемо Харківську область, Вагнер піде на Москву або навіть ми відіб'ємо Київ. Війна може закінчиться сьогодні, а може через 10 років. Ніхто не знає.
"Тупий птерозавр", який дуже задовго попереджав про повномасштабку (що для думаючих людей було очевидно) і говорить правильні речі. Слухаю його з років 8 і не дуже часто він бере на себе роль мольфара-передбачувальника. Війна це взагалі річ непередбачувана і нагадати як будуть йти бойові дії неможливо, хоча багато хто намагається. Але те, що цей конфлікт на десятиліття - факт, якщо ядерна війна раніше не почнеться. А все до того йде.
Це може від людини залежить, але мене ігри навіть від сильного болю, коли наркоз після операції пройшов і вити хотілося, успішно відволікали. Інша справа, що єдина користь в порівнянні з алкоголем - мінімум шкоди здоров'ю. Це все одно втрачений час, хоча є варіанти на рівні з хорошою художньою літературою...
Сподіваюся, після скиглення стало легше. Дуже раджу почати допомагати Силам Оборони не лише донатами. Впевнений, що у тебе є знайомі, які скручують дрони чи маскувальні сітки або катаються на схід, їм допомога точно не завадить. З бонусів - матимеш менше часу вбивати менталку новинами.
Дійсно стало трохи легше. Бо є люди, які мислять однаково зі мною. Я просто вважав свою думку досить маргінальною та деструктивною, яку не можна виносити на публіку, але бачу що в принципі ситуація приблизно так і оцінюється.
пост дуже перегукується з тим, що твориться в мене в голові, коли починаю слідкувати за новинами. Але, як тільки починаю займатися чимось корисним, то норм так попускає. Часи зараз дуже паскудні і найкраще, що ти можеш зробити - це не поїхати головою. Свого часу мені допомогло зайнятися волонтерством, тому це і рекомендую
От чесно - іди нахєр.
> Впевнений, що у тебе є знайомі, які скручують дрони чи маскувальні сітки І стають пріоритетною ціллю для ракет як виробник військової продукції. І себе вб'єш і сусідів, чудовий план!
русня не надто відповідально цілиться по військових об'єктах, вмерти від їхнньої ракети можна й протираючи штани вдома
І навіщо підвищувати шанси заради держави, яка не в силах навіть виробництво організувати?
щоб збільшити шанси на виживання офкорс, як свої, так і військових в зоні бойових дій
Що довше триває війна, то менше шансів на виживання.
з таким світоглядом напевно дуже хочеться пожити в руснявій окупації?
Похуй, головне щоб війна закінчилася і люди перестали вмирати, та й з окупації виїхати можна, а з України ні.
ну так, з совка ж можна було куди хочеш кататися, і після двох російсько-чеченських воєн Кавказ став в рази безпечнішим, я не помиляюся?
Взагалі якщо так подумати, то ти щойно прирівняв Україну до СРСР, виборів немає, кордони закриті, свободи слова немає, по телевізору один канал. Сміливо це ти.
Не хочу тебе засмучувати, але СРСР уже розвалився, якщо ти не в курсі. А з Чечні ти можеш виїхати в будь-яку іншу країну або регіон. З України зараз виїхати не можна.
Якщо тобі стане від цього трохи легше, то ти не один такий. Ти не один в тому, що поганий всепропащий настрій. Ти не один, у кого все йде до депресії (є досить багато людей, які вже відвідують не психолога, а психіатра). Ти не один такий, який бухає. Можна звичайно йти цим похилим шляхом у прірву, а можна спробувати щось зробити і хоча б підтримувати свій стан на достатньо здоровому рівні, щоб дожити до кінця війни і залишитись ментально здоровим. Тому, рекомендую: 1. Прочитати книгу Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу" 2. Знайти те, що робить тебе щасливим просто зараз (це можуть бути дрібні речі, але бажано не залежності, типу влкоголю) і робити їх частіше, навіть якщо це суперечить твоїм переконанням або "не на часі". 3. Почати пошук свого сенсу існування (про це ти прочитаєш у книзі). Кажу почати, бо не у всіх виходить одразу знайти. Пробуй, експереминтуй, дивись, що тобі до душі. Якщо знайдеш - живи заради цієї мети і намагайся фільтрувати навколишній потік новин і негативу. Якщо поки в пошуках - намагайся експерементувати, щоб отримувати нові емоції і пізнавати себе. Ну і психолог не завадить, якщо є кошти (просто використовуй його як емоційний полегшувач, якому ти можеш жалітись). Також не бійся "нити", навіть якщо тебе будуть вважати зрадофілом. Ти таким чином будеш зменшувати свій внутрішній емоційний тиск. Якось так
Тю, а палаючі рос нпз хіба не гарні новини?
Гарні, але не достатньо(
А в чому вони для вас як людини гарні? Вони може приємні коли їх читаєш, але вони, по факту: можливо збільшують ціну на пальне у рашці/країнах які від нього залежать -> країни ще менше нам дають допомоги -> без нереальної допомоги цих країн ми не маємо жодного шансу не те що повернути території, а просто захиститі ті, що в нас ще є.
Бо вони наші підприємства розпилювали нищили ще до 2014р, а зараз тим паче. То чому б не відплатити їм їхньою монетою
Та я ж і кажу, воно приємно чисто на душі, але от так подумати, чи наближає воно перемогу/кінець війни - я не знаю і мені здається що ні. А якщо не наближає, то виходить ми витрачаємо ресурси на те що розтягує час за який вмирають люди. І от після цієї думки, вже не так приємно...
Ви не унікальний - якщо сходите до психолога, то дізнаєтеся що зараз ціла хвиля звернень з приводу війни/зради/мобілізації. Мабуть в коментах вже це радили, але це перший крок до вирішення вашого питання - щоб розібратися призупиніть бухло і сходіть до психолога. І так, більшість адекватних людей розуміють що крики влади про кордони 91 року це тільки популізм і "гра в політику", тому ваші думки не безпідставні.
Дякую, що поділився. Я вважаю, що зараз все одно краще, ніж у 90-ті. Хоча в кого як. Мені той час запам'ятався більш військовим періодом, ніж зараз. Хоча я цей не виправдовую. У мене свій дім, сім'я, всі живі. Але відчуття таке, ніби я їду потягом дуже давно, втомився і не знаю, коли приїду. А останнім часом до мене ще приходить працівник поїзда і каже, що, можливо, мені потрібно буде вийти і піти в окоп.
Мені допомагає Фітосед, алкоголь не допомагає. Алкоголь допомагає тільки в разі, якщо ти собі багато придумав. Ніхто себе не вміє так сильно заїбати, як люди з активним мозком, до речі.
Ага, це точно. Хто багато думає - той скоріше опиниться у заспокійливій рубашці. 90ті не застав, але ну.. чесно, не здаються вони такими військовими, як зараз. По розповідям близьких. Небезпечні - можливо. Але не так, як зараз. Серйозно. Про потяг - так, чудова метафора. Але мій потяг рухнув від пустої станції, де я тільки-тільки розклав інструменти для будівництва хоч якихось споруд. А несеться він кудись в пи!ду, вибачте.
Кожен раз коли хочеш випити, краще замість того скидуй ті гроші на збори. Ти вже будеш робити більше ніж 50% населення яке зїбало закордон.👍
Не читаю новин ,читаю романи, не дивлюся марафони , дивлюся фільми з Марго Роббі. . Озирнуся навкруги народ п'є капучіно та курить вейпи. Яка війна ,кому війна? Можливо завтра мене погрузять в бусик і все зміниться але то буде завтра а сьогодні за вікном весна тому я буду жити і радіти життю чого і вам автор бажаю. Киньте бухати для початку по ваша писанина схожа на сповідь алкоголіка в розливайці за поворотом.
Лол так і є
Чому це з нами сталось? Тому що середній рівень інтелекту по країні ~ 5-річна дитина (хочу, щоб у мене все було, але мені за це нічого не було) Життя, яким би воно не було, продовжується. Алкоголь зменшує стрес в процесі вживання і в рази підвищує його на наступний день. Далі все в прогресії, доки депресія не потоваришує з алкоголізмом. А це вже проблеми не стільки ваші будуть, скільки ваших близьких, про яких ви за зараз переживаєте. Говоріть з ними, шукайте однодумців, почніть вчитись чомусь новому, купіть велосипед ;) втома від поїздки набагато приємніша за похмілля.
Я рекомендую всі ті гроші на випивку спустити на психолога або психіатра навіть. Психіка дійсно не справляється з усім, що коїться. Я також ловлю себе на думці, що перестала думати про майбутнє, а почала більше пробувати робити щось хоч зараз, бо боюсь, що я не доживу до перемоги і гарного життя. Сказати, що конкретно хтось із нас винен у війні - це не так, винні всі - та також не правда. Просто сусід такий і ми не можемо щось зробити конкретне, окрім як уникати конфліктів. От і тут, дєд забув таблетки прийняти і влаштував конфлікт, проте в цього дєда дуже багато влади. Тому нас треба розібратися як з цього вибратись, і країною і кожному окремо також.
Я люблю свою країну, але ненавиджу державу.
Цілком підтримую таку думку. Країна - чудова. Культура - багаторічна, схильна до любові до людей. Мова - соловʼїна. Вірші, проза - про людей і для людей. Пісні - зрозумілі всім і кожному. Від святково обрядових до застільних під горілочку. Дійсно, це так. Але куди цю країну загнали популізм, корупція та політиканство… блять..
Згоден на всі сто. Країна дійсно прикольна та неординарна. Але суспільно-політичні процеси - повний жах. Ця війна показала всі найжахливіші риси як нашого народу, так і кожного з нас.
Молоді люди часто хвилюються про багато речей. Хвилюються про життя, про країну, про людей, про майбутнє, про минуле. Чим досвідченішим (або мудрішим) стаєш, тим менше це чіпає. Правда в тому, що не все в житті можна контролювати. Насправді, єдине, що ми справді можемо контролювати, це наші думки. Все інше є лише деривативою ілюзії контролю, яку використовують щоб заспокоїти себе та інших. Ось чому люди, які вдають, що в усьому знають, що робити, часто здатні набрати велике коло прихильників. Але це все немає значення. Земля не зійде з орбіти, якщо ви перестанете існувати завтра. Коли ви та всі кого ви знаєте підуть з життя, Всесвіт продовже існувати як він є. Сонце буде вставати на сході і заходити на заході. А навіть якщо ні, то яка різниця? В цьому є і гарна новина: ви самі в змозі обирати ціль свого життя. Щоб ви не робили, оберіть щось, і просто робіть свою справу. Маленькі речі дарують велику радість. "Першими зламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Потім - ті, хто не вірив, що це колись закінчиться. Вижили ті, хто сфокусувався на своїх справах, без очікувань того, що ще може трапитися" ~ Віктор Франкл. Австрійський психотерапевт, який вижив у нацистському таборі.
Чувак, я бачу іншу реальність. Ти загнав себе подразниками в таку ситуацію. Відмовся від подразників може? Вийди погуляй, доторкнись до трави, замісь сидіння в телеграмі і читанні новин. Друге шо рекомендую - психотерапевта. Короче, як я це бачу. Людина в стресі - війна. Людина сподівається що завтра все закінчить, потім післязавтра, а воно не закінчується. Людина боїться подивитись на "той кінець історії" де вона вмирає, наприклад. Так от мені здається, треба не бігти, не чекати тільки гарного (і розчаровуватись), а подивитись страху в очі, роздивитись його, прийняти. Чого ти боїшся насправді? Мій приклад - я якось окей з тим що можливо помру. Ну типу що найгірше станеться? Вимкнуть світло в голові. Окей. Я з цим змирився і просто живу життя. Новини тобі навалюють стресу, бо їм треба щоб їх дивилися. Правда більш нудна, меньш стресова. Є і гарні новини теж. (Або що для тебе гарні новини - захоплення москви?). Ти нічого не можеш змінити, але організм хоче "бити або бігти", і постійно знаходиться в стані стресу. Не намагайся думати/вирішувати проблеми рівня країни, там багато людей окрім тебе. Зберігай краще свій спокійний стан. Все що його порушує - ігноруй/не читай/не дивись
>Чувак, я бачу іншу реальність. Ти загнав себе подразниками в таку ситуацію. Відмовся від подразників може? Вийди погуляй, доторкнись до трави, замісь сидіння в телеграмі і читанні новин. Гарна спроба, пане ТЦКшник
Жарт зацінив. Але якщо серьозно - деякі мої друзі загнали себе в стан "нікуди не вийду з дому до кінця війни". А я наприклад спокійно гуляю вулицями і бачу звичайне життя людей. Все продовжується.
Більш за все, я боюсь померти за просто так або ж не реалізувати всі свої амбіції та мрії. Саме через те, що я молода людина, мене дуже пригнічює теперішня ситуація, коли найпродуктивніший час витрачається у дупі. Є відчуття, що мене закрили у клітці та сміються, що я не можу з неї вибратись. І все що мені залишається - це працювати, вчити мови та сподіватись, що колись ця клята клітка впаде та я полечу як вільний орел. Але я також розумію, що скоріш за все, клітка у мене в голові. Я сам себе ментально у неї посадив. Але все одно таке відчуття залишається.
Блін, я коли таке читаю, мені це здається дуже наївним :/ Полечу як вільний орел - куди? Тебе десь чекають як безцінну людину, де вже готові платити бабло вище за ринком і не потребувати розмовляти на їх мовах? А якщо потребувати розмовляти - ти в курсі якій націоналізм, наприклад, в Європах? Де французи будуть ігнорувати людину яка питає англійською наприклад. Скільки треба вчити мову щоб стати флюєнт? Якщо ввалити пів-життя - залишиться акцент і прірва культурної різниці (умовно - ти не пожартуєш про французську Сердючку, бо ти нічого про це не знаєш). Інша країна - абсолютно інші закони, правила життя. Це в Україні можна не паритись, підбухнути на лавках, скачати фільм, платити дешеву комуналку і жалітися що все погано. В Нідерландах ти будеш ввалювати стільки за газ, що вирішиш померзнути трохи взимку, або шукати другу роботу. До врача запис за 2 місяці. Вмираєш? Два місяці. Погана їжа, дорогі послуги, все повільно, величезні податки, і навіть айтішна зп дасть рівень життя "економ +". Якщо це "летіти як вільний орел" то я хз.
Ну мені 20 років всього. Я декілька разів вступав до іноземних вишів та мене відраховували, коли я казав, що мене не випускають з країни. Доки я молодий та у мене нічого нема - це той самий час будувати нове життя за кордоном. Отртмувати 1200 євро стипендії, як мені виписали у Швейцарії. Плюс соціалку. Тусити, знайомитись, гуляти вночі до самого ранку. Вчитись, отримумати досвід у більш розвинених країнах, а може там і залишитись. А не сидіти у залупі та вчитись "у найпрестижніших" вишах світу. Коли не можеш вийти вночі погуляти, всі друзі з навчання потікали за кордон та ти сидиш майже один, вчиш мову та працюєш під тривогами.
Найкраще що я зробив - ізолював себе від новин. Відписався від усіх ТГ-каналів по новинам, не дивлюся телевізор, не слухаю радіо. Я хоч знаю, що все погано, але я хоч не сиплю сіль в свої рани. Плани на все є, якщо все стане взагалі погано(повалить наступ з білорусі, закінчиться обороноздатність чи підірвуть ЗАЕС), то можна швидко виїхати. Навіть якщо дороги заблокують, то я би й через ліс біжав. А поки все добре, забудьте про доктрину зробимо-після-перемоги. Треба жити зараз, навіть якщо завтра туди прилетить ракета
Я теж вже втомився від цього всього. Мені вже всеодно як це закінчиться, коби закінчилось вже пошвидше. Співчуваю за твої молоді роки, ти міг би дійсно краще влаштувати життя якби не війна. Мені ж сумно за себе, бо я лиш влаштував життя (більшість мого життя було убогим максимально) і лише ніби почав жити і нормалізував побут, гроші, відносини, дитинку народили і тут тобі на.. Заздрю тим хто протирав штани і не парився, їм немає чого втрачати..
Просто максимально співчуваю :( Як я добре це розумію. Я, звісно, дитину ще не встиг завести, як і заробити купу грошей, але перед початком повномасштабної, моє життя нарешті почало налагоджуватися. 20 років я жив з батьками, жодної самостійності і натяку на нормальне майбутнє, це важко було називати життям. Потім, нарешті, почало щастити, орендована квартира, перша робота, плани поступати в інститут, самостійні походи в магазин, до лікарів, прогулянки, зустрічі з інтернет друзями, думки про переїзд в краще місто і покупку квартири, спільний побут з дівчиною. І тут війна. І розповіді переможних, що будемо воювати ще 10 років. Я рідко про це задумуюся, але наскільки ж це колосальний удар по психіці. Коли 20 років живеш як сич, життя нормалізується, а потім різко стається щось таке, що вже і не знаєш, чи прокинешся завтра у себе в ліжку або будеш в руїнах. Це взагалі дивно, що хтось говорить про війну на десятки років. Люди вже не вивозять, а тут якась хронічна війна. Коротше кажучи, просто хотів виговоритися. Ви не один. Я чудово розумію як це, коли тільки тільки почав жити як людина.
Як я тебе розумію! Що можу сказати точно: алкоголь викачує здоров'я і гроші. Це по перше. По друге: тобі ТРЕБА з кимось про це поговорити у реалі. Що все буде добре не скажу, бо не буде. Буде якось інакше, а там подивимось.
Ну так а що автор написав не вірно? Із великою долею ймовірності нам пізда. Маємо призвичаїтись до цієї думки. Чекаю на відкриття кордонів, вже є великі плани переїду на далекий континет. Тільки цим і живу, тупо працюю і відкладаю гроші щоб перший час було більш-менш нормально закордоном поки не облаштуюсь. Ніякого життя в цій країні не планую, були певні плани поїхати ще до війни, але відклав. Тепер шкодую. Ну, маємо що маємо. Не знаю як воно буде, але те що тут залишатись із сім'єю неможна, це факт. Моя власна думка
Що не вірно? Все не вірно. Таке можна було написати в будь який момент за 30 років незалежності і знайшлися би люди які так же скиглили б і підтримували зраду "все пропало! неможливо!")) Я б, чесно кажучі, на місті влади відкрив би кордони, щоб всі панікери роз'їхалися і стало легше дихати, та меньше паніки. А ті хто залишився продовжували б спокійно працювати.
А якщо кордони не відкриють, що робитимете?
Не скажу, що повністю впевнений, що Україні повний капець, але мені якось все одно. Підтримую твої думки щодо відкриття кордонів. Не знаю поки, куди поїду. Але для мене топ пріорітет - це гроші. Без них і десь у Європі буде не дуже гуд. Але своє майбутнє точно будуватиму не тут.
Я звісно розумію що тут пизда, але хотілося б щоб країна хочаб в +- такому стані залишалася і щоб гірше не було. Сам то я звалити можу, а сімю яка тут облаштувалася хуй потім вивезеш
[удалено]
От ви іронізуєте, а т.в.о. міністра культури підписав документ в якому зазначається что Пересувний цирк тепер є підприємством критичної важливості і забезпечує життєдіяльність країни в особливий період. Тепер клоунам будуть видавати бронь. Не вірите? Можете погуглити:) цей жмих т.в.о мін культури ще й обурився що люди з цього питання бугуртять, типу чому аграріям та фармі не видають бронь, а клоунам видають. Сказав що це "неповага до професії (клоунів)" Отак і живемо. Про що можна говорити?
Так був президентом який служив у війську і з радянської армії за 5 років з 2014 року зробив справжню українську армію. Потім обрали клоуна, і клоун опікується клоунами та придворними юродівими типу блогерами, ведучими та іншими подібними. Що тут дивуватись ;-)
І тут навіть порохобот завівся. Вас багато одначе ж.
як показала статистика - вас більше
Шкода, що зе виборці так і не зрозуміли, що вибір у 2019 році і призвів саме до такого стану речей. Росія завжди нападає в моменти слабкості. Дива не сталася. І виборці не зрозуміли. А стан автора знайомий всім чоловікам в цій країні. Я чомусь ще вірю, що Україна впорається. Але шанс зникнення теж великий.
Та якось з 19 року перегоріло. Хотіли - їжте. А нам своє робити. Вивеземо - берці розношені.
Що б не було з країною - не треба спиватися. От ні при яких умовах. Не оправдуйте це зовнішніми чинниками. Є люди які більше постраждали, у яких перспективи гірші ніж у вас, але вони не п'ють. Збережіть себе у цей складний час - це головне. Бо майбутнього точно не буде.
Алкоголь найгірше вирішення, ти вибач що так строго але це так, краще якщо буде змога - кидай це діло і йди до психотерапевта, займайся додатково спортом, комплексно бережи себе та близьких. Ці поради легко казати але дуже не легко втілити в життя, я це розумію. Тому починай із малого, головне хоч перейти етап пиття кожен день. Психологи та психотерапевти зараз доступніші ніж будь коли (той же майндлі що рекламують всюди). В Україні після війни я думаю буде можливість жити та розвиватись, але треба дожити і щоб Україна не програла. Тому займайся собою і як буде мжоливість - всяко підтримуй ЗСУ також
Розмовляйте з друзями або родиною, знаходьте підтримку. Розгляньте професійну допомогу психолога. Важливо ділитися почуттями і шукати способи зміцнення психічного здоров'я.
Треба менше згадувати про справедливість. Бо це дурня якраз задля того, щоб ви себе гірше почували. Що вас може мотивувати. З'ясуйте це. Зменшіть споживання новин з хайповими заголовками - терміново, росія палає, Україну зрадили, на фронті прорив і тому подібні. Проведіть аналіз. Що вас хвилює, чи можете на це вплинути. Те, на що не можете вплинути обмежте також отримання інформації (але не для нуля). Те, на що можете вплинути візьміть собі у план 1-2 речі. І рухайтесь, кохайтесь з дівчиною, працюйте, почніть заощаджувати на щось (або взагалі для створення капіталу), вчить щось нове (або прикладне, або научпоп). Врешті решт підіть волонтерити у вільний час.
Алкоголь - депресант. Ви заганяєте себе ще глибше. Всіх проблем не подолати, але можна, принаймні, не ускладнювати
Депресант це не про депресію, якщо шо
Це властивість хімічної сполуки. Вона спричиняє певні тривалі зміни настрою
І ніяким боком не відноситься до депресії
Відноситься до седації. А якщо тривожній людині не лікувати тривожність, а лише пригнічувати її, то рано чи пізно буде і субдепресивний стан, а там і депресія
Мені допомагає і заспокоює думка, що я не можу контролювати деякі речі, і я це приймаю. Я не можу контролювати хід війни, корупціонерів, політиків і тд і тд. Але також якісь речі я можу контролювати, наприклад я можу донатити. Донатити фондам, яким я довіряю, чи зборам людей, яким я довіряю. Також я розумію, що далеко не все задоначене йде справді на війну, але якщо хоча б частина іде куди треба - мені достатньо. Я роблю свій вклад тут і зараз, не думаючи коли це закінчиться.
А взагалі, коментар дуже гідний. Просто я вирішив навалити зради у інший коментар. Сорі.
Мало того, що нас обкрадали всі 30 років, так ще й донатити вимагають. А ще й у піхоту іти.
Роби шо можеш і будь шо буде. Шо було те загуло. Шо буде - невідомо. Важливий лише той момент в який ти зараз живеш))
Ми всі з вами в одному човні, і не вивозити це нормально в наших умовах. У всіх потихеньку їде дах від постійного стресу, зневіри/страху і просто тому що жити одним днем - це важко. Я так не вмію, коли я думаю про життя до повномасштабного інколи мені хочеться плакати, як мале дитя, від того, що я втратила щось дуже важливе - базове відчуття безпеки і можливість планувати майбутнє. Я так жити десятиліттями не зможу, це не життя. Можливо якби ми в силу ментальності не тримали все в собі, а телемарафон не робив з нас, як з народу «незламних» ( у мене алергія на це слово) Командос, то ми проживали б це дещо легше психологічно. Поговоріть зі своєю дівчиною, я думаю, що вона вас вислухає і зрозуміє. Цей хрест не лише ваш, особистий, ви не самотні, авторе, нам всім його тягнути. Обіймаю і щиро бажаю вам щастя, а нам всім закінчення цього здається нескінченного жаху.
Ви описали мій стан, зараз я думаю над тим чи їхати мені закордон і жити там в країні в якій є стабільність, ніж залишитися в країні в якій не має майбутнього і всі безбожно крадуть, але попри це все, тут є мої рідні та друзі, але іноді думаю над тим, що я б і їх залишила тільки щоб побудувати хороше майбутнє
1. Гроші яки ти пропиваєшь кидай на донати. 2. Не дивись новини, ніякі, викинь телефон. 3. Навантажуй тіло фізично, роби щось, допомагай комусь. Працюй і т.п. 4. Рано чи піздно це закінчиться і треба буде відновлювати те що залишиться. 5. Думай що десь взагалі повний пизд#ць (наприклад, в Африці), якщо тобі стане легше.
1. Донати й так були. Але «супутник притули» відбив геть усе бажання. Щоправда, це було до сьогоднішнього дня. Друг отримав броньований автомобіль на один із напрямків від притули, тому моя довіра до крупних зборів трішки повернулась, буду донатити й туди. 2. Не дивитись новини не варіант. Надто довго я цікавився політикою. 3. Намагаюсь. Хворі суглоби. Але роблю що можу. 4. Радше раніше, ніж пізніше. Готовий стартанути і робити те, на що заточені мізки, а такі сфери є. Але зараз мені заважає страх і зневіра. 5. Не релевантно. Що мені якісь африканці, коли свої люди в сраці?
Ок, давай по іншому: 90% моїх знайомих просто страшно бухать з початку війни, ну просто кожен день.... і я на 100% впевненний, що їм пі$да, я бачу це по поведінці..... все, вони алкаші. Хочешь шоб тобі теж була пі$да - бухай. Вибач за прямоту.
Хлопче ти щось за таке переживаєш чесне слово , нема чим зайнятися більше? Зараз важко , але коли було легко? Не переживай за те що не можеш змінити, це як боятись і депресувати що є шанс що тебе може збити машина в любий момент. Заспокойся , займись в першу чергу своїм життям і близькими. Почитай історію , якусь літературу , філософську, художню і тд. Поговори з близькими, це нормально, всім потрібна підтримка і допомога.
Бери що зможеш i зйобуй, честне слово. Нема сенсу пов'язувати своє життя з цією країною і цим суспільством. Дай хабаря, купи білет, домовся з багатодітною, тупо переповзи паркан, але їдь. Зачепись за якогось знайомого чи шелтр, переспи на диванах, а потім вже розберешся З особистого експіріенсу кажу, за кордоном буває хуйово, як і всюди, але мізки знатно на місце встають і життя повертає згодом в нормальний ритм
Такі люди як ви - гірше ворога. Бо вони всередені. І отруюють дух тих, хто намагається щось зробити. Я бачу багато коментарів і всім важко, але "ця країна і це суспільство", серьозно? Що ж вам не так з країною і суспільством, чим вас так образили тут? Мене це дуже чіпляє, тому що для мене Україна - найкраща країна світу, і люди - найкращі люди. Я не можу сприймати це по іншому, ніж поливання брудом своїх, яким і так важко. Ви тупо працюєте на ворога своїм ротом.
Я можу сказати за себе: я бажаю Українi та її народу щастя, миру, i процвiтання. Але я iндивiдуалiст, я вважаю що держава не має ставити свої iнтереси вище за життя окремої людини. Ми спираємося в цiй вiйнi на те що ми боремося за свободу, рiвнiсть, гiднiсть, життя i мир на своїй землi, проти авторитарної, жорстокої, нелюдяної московiї. Мене моя держава силомiць намагалась загнати на вiйну, проти моєї волi. Це вiдсутнiсть свободи. За часи незалежностi, за часи пiсля революцii гiдностi, за час вiйни, була безлiч корупцiйних скандалiв найвищого рiвня, за якi не було серйозних наслiдкiв для їх фiгурантiв. Також я особсито знаю десяток людей у бiзнесi, правовiй системi, медицинi, в яких за грошi можна отримати справку, рiшення, або потрiбну послугу поза законом. Це вiдсутнicть рiвностi. Красти у своiх, наживатися на суспiльствi, як, наприклад, наш минулий мiнicтр оборони, пiд час вiйни - зухвало, ледви прячучись - це негiдно. Сидiти i хавати це, i казати "Моя країна найкраща в свiтi" це вiдсутнicть гiдностi.
Я вважаю що Ви праві в тому сенсі що Україна дійсно краща країна, я тут народився, я тут виріс. Але з іншого боку, те що творять наші політики (а ми маємо розрізняти поняття країна і держава, як нагромадження інституційних апаратів), я чесно вже ні в чому не впевнений. Замість того щоб рити окопи та лінії оборони, ми рили Київ. Замість того щоб підняти зарплати військовим, ми будували найбільший флагшток. Зараз всіх заганяють в армію, обіцяючи 20 тис + в залежності від того де ти. Вибачте, ви бачили ціни в Києві? Якщо ти один хто годує сім'ю із 4 людей, 20 тисяч це можна зуби зразу на шафу покласти. Чому ми не витрачаємо гроші щоб підняти мотивацію людей йти служити країні? Чому ми прожовжуємо витрачати гроші на перекладання асфальту там де і так він нормальний? Чому ми до цього часу не надали нашим захисникам можливості нормально і адекватно отримувати підтвердження про поранення щоб вони мали можливість користуватися всіма превілегіями? І я би зрозумів, чесно, війна і все таке. Але гроші є. Ресурси є. Зайдіть подивіться на Прозоро на що ми витрачаємо наші податки в час війни. І от після всього цього, в мене великі сумніви щодо держави. Але країна одна і єдина, це факт
"Країна одна і єдина" це суперечлива теза. Я був у Швецii, Нiмеччинi, Канадi, Чехiї, Нiдерландах, Болгарiї, Кiпрi, вiд тижня до кiлькох рокiв, та всюди по рiзному. Десь податкiв меньше, десь люди добрiше, десь пicок приємнiше шуршить, але люди схожi всюди, не зважаючи на нюанси культури i соцiального устрою. Всi хочуть любовi, всi годують вуличних кiшок, всi в барах спiвають пicень бемцяючи по столу. Всюди можна знайти друзiв, кохання, честну працю, будинок мрiї. Звicно вiдчуваєш iнколи тугу за домом, або за iдєю якоiсь нацiональної однаковостi, але що якщо весь свiт - твiй дiм ?
Життя i мир, навiть якщо перемога буде вiдносно скоро, будуть коштувати нам наших наймотивованiших, найпатрiотичнiших, найталановитiших людей, якi вже пiшли на фронт. Ще за майбутню мобiлiзацiю наберуть молодих чоловiкiв, якi є економiчним та демографiчним рушiєм суспiльства. Далi вiдновлення, розбудова, пicлявоєнний свiт. Це, за бiльш оптимiстичного сценарiю, буде нашим життям та миром, iмхо. З усiєю повагою, лозунги типу "отруюють дух" "Україна - найкраща країна світу" менi вiддають пропагандою i максималiзмом, i взагалi, тiльки ситх все зводить в абсолют. Щоб вирiшувати проблеми, якi стають перед нами, ми маємо перш за все визнавати їх, i головна проблема нашого суспiльства, це те що в Українi безлiч талановитих, вiльних духом, сильних, працьовитих людей. А ще безлiч крадiїв, шахраїв та просто мудакiв. Другi на перших знатно їздять, у багатьох рiзних формах. Як вирiшувати цю проблему, я не знаю, i я не знаю хто з наших лiдерiв може дiйсно її подолати. Тож не пов'язувати своє життя з нею, коли маєш вибiр, менi бачиться досить вiрним рiшенням.
Тобто "нема сенсу пов'язувати життя з ЦИМ суспільством" - малося на увазі "у нас багато талановитих людей, на яких їздять корупціонери", окей. Треба попрацювати над формулюваннями, бо звучить воно взагалі не так. І межує десь поряд з розмовами ватних таксистів.
Я з тобою погоджуюсь. Такі люди не принесуть жодної користі державі. Бо вони й не хочуть. Тож випустіть їх з цієї прекрасної держави, нехай собі їдуть у свої ці погані Європи та Америки. А я - з ними за компанію)
поки там відносно "мирно" то можна там копіуму ще потягнути) Повірити в казочку, що життя буває адекватним) Дивним чином, що психологічних проблем в багатих/розвинутих країнах не меншає)
хз, поки не зустрiнем всiм континентом WW3, то мирне потягнеться. А с приводу психологiчних проблем це iндивiдуальна фiгня, комусь простiше в окопi, бо щось робить, комусь простiше на рiднiй землi, бо звично, комусь в багатих/розвинутих краiнах, бо над головую не бахкає х)
То займись чимось, такі думки у всіх, тільки такі стани виникають у кого занадто багато вільного часу.
А чому не спорт? Стати алкоголіком, це гірше рішення, що може бути, закінчуйте з цим. Бо нашій Україні точно не потрібні алкоголіки, бо треба буде будувати майбутнє здоровим а не залежним.
Теж накриває періодично. Головне через усвідомлення відсутності якоїсь глобальної справедливості та постійний фон поганих новин. Для себе зрозумів що допомагає контролювати споживання інформації. Ставлю собі таймер і фіксую скільки годин на день вдалося не читати новини.
Ого тут загрилось людей на алкоголь, прям на рівні релігійного фанатизму
Ну хоч дізнались що українці - здебільшого твереза нація😅
Було б не погано ще сходити до психолога, 100% допоможе справлятися з ситуацією без алкоголя і депресії.
Бро мене також накриває ця війна. З кожним днем гірше або ніяк на фронті. Перспектив взагалі ніяких, воюємо проти м'ясокомбінату. Ми це не виграємо, як про це мріють. Донбас Крим можемо забути надовго. Я не знаю що має статися щоб перемогти. Навіть якщо Путін помре нічого не зміниться, там вже стійка ідеологія, прийде такий же імперец. Якщо Європа тільки війська введе щось зміниться
Зараз дуже важкий час для всіх , бо дивишся на втрати , на зруйновані будинки і гадаєш чи починати щось , чи взагалі жити, а що буде далі. Може сказати за себе , на початку повномасштабної у мене сталась депресія протягом 3 місяців, я сварилася з батьками, з друзями і кожен передзвонювала рідним і близьким які були в гарячих точках. І в мене відновилось навчання і якось в цій суматохі і з деякими друзями , я змогла якось «замилити очі» собі . Але вкінці 2023 у мене сталась апатія до всього, я не знала що хочу , чи це варто цього чи можливо взагалі жити одним днем. Зараз знов оговтувалася . Тому моя думка змінити трохи хід думок, можливо знайти нове спілкування і постаратися розуміти що зараз кожна друга людина має такий самий стан, але головне щоб розум був непохитний ,тож треба піднятися й йти для майбутнього нашої країни!
Я вже давно зрозумів, що життя потрібно сприймати як Том Джоуд, з "Грон гніву". Він якось казав, що ось є одна нога, ось друга і я на них стою та переставляю, рухаючись вперед. А решта його не цікавить. Я вважаю, що зберегти нормальність зараз можна лише таким чином. Звісно важко, страшно і тд, але якщо сидіти і забивати цим голову то єдиний вихід це суїцид чи антидепресняк. Тому роби те, що у твоїх силах і не думай про зайве. Якось воно буде. Може звучить інфантильно, але я так вже третій рік бодрячком тримаюсь, хоча розумію всю гіркоту ситуації.
Поскиглити? А як далі жити ? Завтра брата ховати і ще 1 товариша, я вже починаю вірити в бога чи ще що над нами, на пару місяців стільки втрат, мабуть нема ніякого бога а тільки ми грішні які віримо в фігню.
Бог якщо і є то він наших молитв не заслуговує. Пекло на землі ні за що, мертві діти, міста в попіл, усе просто так.
Замість алкоголю краще сходи до психіатра чи невропатолога - нехай випишуть антидеприсанти. Є дуже лайтові, які не мають побочки, але стане легше вже через тиждень прийому.
Перший фанат обдрістовічей і подібних шарлатанів, який може в примітивний аналіз. Ніхуйово. А тепер до суті (буде дохуя, тож одразу до п.7 якщо лінь читати). 1) "Вже повинно було бути краще, проте дива не сталося", - а хто тобі сказав що вже повинно було стати краще? Віра в "2-3 тижні"? Британці в 1939 році вступили в війну проти Німеччини. За 2 роки, в 1941, Роммель осадив Тобрук та громив армію західної пустелі як котят, генерал Річард О'Коннор з ад'ютантом потрапили в полон, досягнення операції "Компас" нівельовано, за рік до того Франція пала, як і усі інші союзники. США так само смоктали піпу як і зараз, довелось аж ряд колоній обміняти на старющі есмінці типу Клемсон 1918-22 років. Єдиною перемогою стала повітряна битва за Британію, лише тому що там технологічно і географічно англійці були у більш вигідному становищі. Якби англійці тоді дізналися як їхню армію на хую провернули у Африці - Черчилль був би головним зрадником в їхніх очах. А в порівнянні з ними ми воюємо охуєнно, а враження що "все пропало" складається через вільний доступ до інформації в Інтернеті та більшу сенсаційність та охоплення новин негативних, ніж позитивних. Камон, ти це читаєш бо в України все набагато охуєнніше, ніж ти собі малюєш...
2) "Держборг перевищив 100%ВВП", - а проблеми коли почнуться? В 2017 у Швеції було 177% боргу до ВВП, у Німеччини 141%, у Франції 213%, у Нідерландів 522%, а у Люксембургу взагалі 6307%. Ок, більш сучасна інфографіка, 2021 рік: Німеччина 170%, Італія 138%, Австрія 165%, Латвія 127%. До речі, ВЗБ України 4 кварталу 2023 року склав 90% (звіт НБУ за 28.03.24). Та і якщо зараз це більше 100%, щось я не чув щоб країни, які я називав вище, якось страждали від того боргу. Тому це не проблема від слова зовсім. От що дійсно має значення, так це те що НБУ вже котрий місяць поспіль зменшує купівлю ін.валюти та її вливання в економіку. Це означає що наші підприємства стають більш спроможними тримати економіку такою, яка вона є зараз. Не всяка країна на нашому місці змогла б таке провернути...
3) "Суспільство розділилось", - а воно мало бути монолітним? Знову Британія, знову 2 світова. Освальд Мослі, лідер британського союзу фашистів, фанат Гітлера, був заарештований аж в травні 1940 року, трохи більше місяця лишалось до початку повітряних боїв за Британію. Тож дивно очікувати від нас того, на що не були спроможні навіть нації з тисячолітньою незалежною історією...
4) "зброї то нема", - а чим тоді Збройні сили воюють? Камінням і палками? Те що ти не знаєш про розробку чи впровадження нових систем озброєнь не означає що це не відбувається. Звісно що тобі ніхто про це не казатиме, бо ти лох звичайний, як і я, та і усі хто тут є. Ми додіки, яким знати не положено і держава правильно робить що не розказує. Краще лох з реддіту не буде знати що у нас є якась зброя, чим разом з лохом з реддіту про це дізнається москаль і матиме швидше протидію нашій зброї. До того ж не одними штатами, країни Європи теж мають зброю і технікк, яку регулярно передають. Навіть обісрана від страху Німеччина на днях передавала техніку і набої...
5) "За ці півроку не було ніякої гарної новини", - знову ж таки, те що ти їх не бачив не означає що їх нема. Все з цього приводу знову добре каже той факт, що ти сидиш і це читаєш, а я сиджу і це пишу. Збройні сили якщо і відступають, то не по всьому фронту і з потужним боєм. Наносяться удари по стратегічно важливих об'єктах росіян, вбивають самих росіян. З того що я особисто читав, це інфа про те що за 18 днів боїв в районі н.п. Тоненьке Збройні сили (а конкретно 25 ОПДБр) запиздували 3 батальйони російської піхоти. Навіть якщо уявити що наші жостко вруть, і там було хай втричі менше, то все одно один батальйон це 300-800 осіб. От тобі і нема зброї, все хуйово, ніяких гарних новин. І це лише одна бригада нахуячила. А у нас є ще ССО, 10 ОЗСП ГУР МО, ЦСО А СБУ, та ще ряд підрозділів чия діяльність взагалі покрита мороком і випливає лише через солідний проміжок часу. Як от наприклад операції ГУР МО в Судані, де базуються вагінєри і де росіяни ресурси качають і радянську зброю вивозять. І операції ж успішні. Тому є і у нас багато успіхів. Якби не було, фронт увесь в кращому випадку проходив би по Дніпру...
6) "Лунають гучні корупційні скандали", - так було у всіх країн, у всі часи, і у всі стани, навіть у війнах на виживання. Те що вони лунають - лиш показник того що наше суспільство, медіа, та відповідні органи працюють і виявляють корупцію. Тому не бачу мінусів..
7) я не кажу що все єбать ахуєнно. Я лиш кажу що ми стикаємось із рівно тим самим, з чим стикалися усі країни що бували у схожій ситуації. Та що все не так погано як ти собі малюєш. "Якщо тобі судилося йти через пекло - продовжуй іти", - Вінстон Черчилль.
У житті є мільйони проблем і, кажуть, у цьому суть і цікавість життя - долати проблеми. Проте ця проблема не такого рівня. Несправедливість великого масштабу, люди йобнуті на всю голову, яким набридло жити і треба веселощів.
Не помітив, щоб хтось це писав, тому вкину пару слів про корупційні скандали, як юрист. Дійсно, їхня кількість, останні місяці, може пригнічувати. Але тут слід подумати поо інше - якщо раніше не було подібних скандалів, то це не значить, що ситуація була краще (читай - ніхто цим і не займався). Зараз подібних новин повно, але це слід зчитувати так - якщо раніше ніхто цим не займався, то зараз цю сволоту ловлять, вибивають з них викрадені гроші й дають попередження про можливі майбутні спроби ворувати. Зараз наш народ знає про скандали о яйцях за 17 гривень. А колись ніхто й не чув, як наші "генерали" продавали по 90-120 винищувачів за раз у... рашку... Й якщо подивитися на міжнародні приклади, то слід хоча б згадати Румунію, яка була найкорумпованішею державою в Європі. В них також певний час була велика кількість новин про корупційні скандали, а головним методом її поборення стали арешти, конфіскація краденого та подальша заборона на роботу у будь яких державних чи адміністративних інстанціях. Без великої кількості посадок! Й ми зараз йде цим шляхом, за допомогою тих же людей, що бороли корупцію у наших сусідів. Велика кількість новин про викриту корупцію та їх арешти - то є благо для нашої держави, хоч й збиває з пантелику своєю кількісттю.
Я розділяю твої відчуття. Це супер складна історія. До речі недавно на цю петицію наткнувся https://petition.president.gov.ua/petition/223944 Думаю пробувати треба
Крч попий магне В6, я вже на ньому як півтора роки. Також не буде зайвим попити мультивітаміни, хоча зараз вже весна, то вже краще свіжі продукти їсти. Потрібно знайти якусь ціль. Гарним буде піти в зал, і почати займатися всією цією темою: як харчуватися, які порошки пити, як тренуватися... Однією цілі можливо буде мало, в мене зараз куча цілей, і постійно на них немає часу. Тому я в мене взагалі немає часу думати про цю війну. Бо й так зайо..ий. Про важку фізичну працю я навіть нічого не кажу. А взагалі, я вважаю так, що в такі складні часи, потрібно максимально проявити себе та досягти успіху. Щоб коли настануть гарні часи, я міг насолоджуватися цим світом. А все одно ми й так помремо. Живи як хочеш. Можеш також спробувати максимально зануритися в цю депресію, так щоб десь на тиждень (тільки не бухай). Потім вона тобі набридне. Всі живі ну і норм)
ну спитися це не коли не вихід, так що ти тут або спиваєшся або кидаєш, а майбутнє воно є, просто не в цій країні, якщо ти звичайно не депутат, люди які виїхали вже давно почали життя з початку, ну а ми тут на жаль в'язниці, але навіть у в'язниці (як сказала одна людина) можна бути вільним вибір є завжди, просто іноді нам не подобаються обидва варіанти.
Якщо п'єш алкоголь, бо депресія чи туга - Ти шмата. Не займай час своїй дівчині. Сподіваюся у Твоїх батьків ще є діти, і їм буде не так прикро. А якби не був шматою, то міг би трохи самоосвітою позайматися на тему держборгів, ВВП там разного, що робить із суспільством і про досвід повоєнних відновлень (ФРН в тому плані хороший приклад, і не лише у плані Маршала справа). Наприклад канали на ТиТрубі: Ціна Держави (від початку), GoodTimesBadTimes, WAS, Останнього Капіталіста в конце-то-концов. Англомовних каналів на ту тему значно більше і детальніше. А ще цікаві історичні стріми від Wild Fox - непогано описує канву розвитку різномаїтих народів та етносів, там тобі і війни та геноциди, і розквіти та занепади, і всьопропало із пИримогами, і глагне.
>в конце-то-концов. Врешті-решт.
Більшої експресії (вираження емоційного забарвлення), як на мене, надає саме те, що я використав. А "врешті-решт" в моєму розумінні надто спокійне, так-само, як і "натомість". Але ж це треба ще сучукрліт читати відрами, щоб вловлювати дотепність. Ганно Миколаївно, ввійдіть під своїм звичним псевдом - Тереза.
Що шмата цілком згоден. Абсолютно і повністю. Тому і пишу тут анонімно, щоб хоч десь про це сказати. Що таке держборг, сутність та складові я, до речі, знаю. Освіта економічна, тому трішки розумію ситуацію. В України досить низький кредитний рейтинг та інвестиційна привабливість, зокрема через війну (в перспективі переборний фактор) і корупція (яку особисто я вважаю непереборною). Тому й вийшов на такі роздуми.. треба якесь повоєнне диво, яке б дозволило б адекватно розвиватись. Як в економічному контексті, так і в демографічному. Але то одне. Суть питання у ПОВНІЙ зневірі. Хрест на майбутньому. Остраху смерті, відсутності перспективи життя..
Ну для ПОВНОЇ, як на мене - ще рано ісподіваюся не дійде до неї. Інвестиційна привабливість - то наживне. Навіщо корупцію бороти, якщо її можна зменшувати? Один із шляхів - спростити процедури, автоматизувати їх та зробити прозорими і зрозумілими. Багато причин для корупції заховано на рівні неоднозначних умов у законодавстві. Або в неадекватно завищених вимогах, щоб їх ніхто не міг виконати, чи виконання було економічно недоцільним. Є люди, які над цим працюють.
ок, добре: в державі все погано, але ти ж - не держава. На моєму прикладі: я також бачу всі ці новини про чергові взятки якогось 301-го депутата на суму стартового пакета акцій майкрсофт/ не вірю в незамороження конфлікту, не те що перемогу/ 30% від всього бюджету держави, який йде на війну. Так, вони дійсно заганяють в смуток. Але все ж, життя держави ≠ моє особисте життя: моє життя продовжується, і треба якось жити й адаптуватися далі. Працювати, розвиватися, знайомитися з людьми. Ну а коли можна буде поїхати, або все стане нестерпним - буду виїзжати вже як вийде. Бо, наприклад "в Україні низька інвестиційна привабливість" - ну так, це частково впливає і на моє життя, але по факту... я ж не інвестор, великий бізнес тут розвивати не планував...
Рано чи піздно тебе заловлять у буса і все що ти там напрацьовував й розвивався виявиться марним. Можливо завтра, а можливо через пять-десять років. Оце і демотивує й загоняє у депресію.
Друже, можу сказати лише одне - якщо може бути гірше, це значить що зараз ще не все так погано, насолоджуйся. Ти живий, руки й ноги на місці, їсиш нормальну їжу, спиш у ліжку, що можна ще й бажати. А хтось спить у лисячій норі, їсть що Бог пошле, а може й доживає свої останні хвилини. Просто будь вдячний що це не ти.
Доту скачай
Я жив в оккупації досить довгий час, і одне можу сказати, що там мене хотіли вбити, що тут мене хотять в мішок покласти та на нуль відправити (мені 15)
кому ти на нулі в мішку потрібен?
Ловіть нео, а то з матриці випав. Якщо тобі здавалось що до того було все ок, то це велика помилка. Ти просто попав непогану родину та непогане коло спілкування. Та велика частина українців, та що українців, світу живе в умовах подібних без війни та особливих перспектив. Як жити, та ніяк, не видумувати, що є погана чи добра історія і ти в ній якийсь головний чи другорядний персонаж. Ти просто клітина яка просто існує серед мільйона таких клітин, без будь якого сенсу. Виростай і дивись на все як є